Текст песни Рикардо.Ф. - стори

(Maurizio Fabrizio - Guido Morra - Riccardo Fogli)

Storie di tutti i giorni vecchi discorsi sempre da fare
storie ferme sulle panchine in attesa di un lieto fine
storie di noi brava gente
che la fatica s'innamora con niente
vita di sempre ma in mente grandi idee.

Un giorno in piu che se ne va
un orologio fermo da un 'eternita
per tutti quelli cose come noi
da sempre in corsa sempre a meta
un giorno in piu che passa ormai
con questo amore che non e grande come vorrei.

Storie come amici perduti
che cambiano strada se li saluti
storie che non fanno rumore
come una stanza chlusa a chlave
storie che non hanno futuro
come un piccolo punta su un grande muro
dove scriverci un rigo a una donna che non c'e piu.

Un giorno in piu che se ne va
un uomo stanco che nessuno ascoltera
per tutti quelli cosi come noi
senza trionti ne grossi guai
un giorno in piu che passa ormai
con questo amore che non e bello come vorrei.

Storie come anelli di fumo
in un posto lontano senza nessuno
solo una notte che non finisce mai.

Un giorno in piu che se ne va
dimenticato tra i rumori di citta
per tutti quelli cosi come noi
niente e cambiato niente cambiera
un giorno in piu che passa ormai
con questo amore che non e forte come vorrei.

Повсякденні історії

Музика Мауріціо Фабріціо та Ріккардо Фольї.
Слова Гвідо Морри.
Співає Ріккардо Фольї.
Зі збірки "Колекція" (1982 рік).
Переклад мій.

Повсякденні історії, давні розмови завжди виникають.
Рішучі історії на скамійці в очікувнні
радісного кінця.
Історії про нас, шляхетних людей,
що, працюючи закохуються з легкістю
у житті коли-небудь. Проте у голові великі думки.

День як інші дні, вже минає.
Годинник я зупиняю, щоб не бачити час
для всіх тих таких, як ми.
Скрізь в гонитві за метою.
День як інші дні, що вже пройшови.
З такою любов'ю, що не так велично як я б хотів.

Історії як втрачені друзі,
що змінюють шляхи їх зустрічей.
Історії не створюють галасу,
коли кімната замкнена на ключ.
Історії не мають майбутнього
як маленька цеглина на великій стіні,
де пишеш про нас рядком, а жінки вже немає.

День, як інші дні, вже минає.
Людина стомлена, що ніхто її не буде чекати.
Для всіх тих таких як ми.
Без будь-яких великих тріумфів дуже погано.
День, як інші дні, що вже пройов
з такою любов'ю, що не так гарно як я б хотів.

Історії як кільця диму.
Десь далеко без нікого,
тільки одна ніч, що не закінчується ніколи.

День, як інші дні, вже минає.
Забуття серед міського галасу.
Для всіх тих таких як ми:
ніщо не змінилось, ніщо не зміниться.
День, як інші дні, що вже пройшов
з такою любов'ю, що не таке сильне як я б хотів.

(Маурицио Фабрицио - Гидо Морра - Риккардо Фольи)

Истории каждодневных старых речей всегда должны быть сделаны
твердые истории о лавках, ожидающих счастливого конца
истории о нас, хороших людях
эта усталость ни в чем не влюбляется
жизнь, как всегда, но отличные идеи в виду.

Еще один день, который уходит
часы, остановленные вечностью
за все эти вещи, как мы
всегда в бегах всегда в воротах
еще один день, который проходит сейчас
с этой любовью, которая не так велика, как хотелось бы.

Истории как потерянные друзья
кто меняет свой путь, если вы приветствуете их
истории, которые не шумят
как комната члава
истории, которые не имеют будущего
как маленький наконечник на большой стене
где написать строчку женщине, которой там больше нет.

Еще один день, который уходит
усталый человек, которого никто не будет слушать
для всех, так же как и для нас
без триумфа или больших проблем
еще один день, который проходит сейчас
с этой любовью, которая не так прекрасна, как хотелось бы.

Истории как кольца дыма
в далеком месте ни с кем
просто ночь, которая никогда не заканчивается.

Еще один день, который уходит
забытый среди шумов города
для всех, так же как и для нас
ничего не изменилось ничего не изменится
еще один день, который проходит сейчас
с этой любовью, которая не так сильна, как хотелось бы.

Повсякденні історії

Музика Мауриціо Фабріціо та Ріккардо Фольї.
Слова Гвідо Морри.
Співає Ріккардо Фольї.
Зі збірки "Колекція" (1982 рік).
Переклад мій.

Повсяденни истории, давности роз и викторий.
Рестораны на скамейке в городе
радісного кінця.
Історії про нас, шляхетних людей,
що, працюючи закохуються з легкістю
у житті коли-небудь. Проте у голов великих думки.

День, когда я буду жить в мире.
Годинник я зупиняю, щоб не бачити час
для всех тихих таких, як ми.
Скрижь в гонитві за метою.
День, когда я буду днём, ты в пройшове.
С любовью, не так уж и хорошо.

Історій як втрачені друзі,
що змінюють шляхи їх зустрічей.
Історії не створюють галасу,
коли кімната замкнена на ключ.
Історії не мають майбутнього
я маленькая девочка на великой земле,
де пишеш про нас рядком, и все в нем.

День, я знаю, в мире.
Люди Стомлена, но не Чекати.
Для всіх тихих таких як ми.
Без будь-яких великих тріумфів дуже погано.
День, я хочу дню, що в пройов
я так люблю тебя, я не хочу

Історій як кільця диму.
Десь далеко без нікого,
тільки одна ніч, що не закінчується ніколи.

День, я знаю, в мире.
Забуття середина міського галасу.
Для всіх тихих таких як ми:
нішо не зминилось, ніщо не зминилось.
День, я хочу дню, ты в пройшове
Я так люблю тебя, я не хочу.