Я лечу, я наче вітер,
Я принесу тобі весну,
А потім літо, тіло зігріте.
Я несу світло від сонця,
В твої долоні.
Я несу тепло у скроні,
Ти у полоні...
Я лечу, я стаю вище,
Вище до неба, ближче до космосу.
Я невагомість, я просто вітер.
Прошепчу тобі уранці зливою з неба,
Розповім стихією казку, й зірву з неба маску.
Серце невинне, не треба втікати,
Ми... ми зможемо все.
Я бачу є сенс, підіймаю обличчя в небо,
У небо.
Приспів:
Обійми, міцно наче в останнє бачиш,
Я лечу, я как ветер ,
Я принесу тебе весну,
А потом лето , тело согрето .
Я несу свет от солнца ,
В твои ладони.
Я несу тепло у виска ,
Ты в плену ...
Я лечу, я становлюсь выше ,
Выше к небу, ближе к космосу .
Я невесомость , я просто ветер.
Прошепчу тебе утром ливнем с неба ,
Расскажу стихией сказку , и сорву с неба маску.
Сердце безобидное , не надо бежать ,
Мы ... мы сможем все.
Я вижу смысл , поднимаю лицо в небо ,
В небо.
припев:
Объятия , крепко как в последнее видишь ,
