Я так чекав тебе, чекав, що сни здійснилися...
Мені вуста, твої вуста ночами снилися.
Щоб ми зустрілися в житті під цими зорями,
Назвавши їх на самоті своїми долями...
Сама любов для нас обох той час зазначила,
Ти на долонях рук своїх мене побачила,
Зійшлись дві лінії в одну дорогу зоряну,
Як два струмка в одну ріку дощами сховану
Я нiколи, нiкому тебе не вiддам!
Хочу бачити, чути, любити щодня.
Я нiкого, нiколи ще так не кохав,
Я так довго, так довго на тебе чекав.
Я завжди сердцем відчував що ми зустрінемось,
І вже нікуди від надій та мрій не дінемось.
Нам мало Всесвіту з тобою, мало вічності,
Для наших чистих почуттів, для їх чарівності!
Я нiколи, нiкому тебе не вiддам!
Хочу бачити, чути, любити щодня.
Я нiкого, нiколи ще так не кохав,
Я так довго, так довго на тебе чекав.
Я нiколи, нiкому тебе не вiддам!
Я так довго, так довго на тебе чекав.
I was waiting for you so much, I was waiting for my dreams to come true ...
My lips, your lips dreamed at night.
To meet you in life under these stars,
Calling them lonely their fates ...
The very love for both of us at the time noted
You saw me in the palms of your hands,
Two lines converged into one star road,
Like two streams in one river, the rain is hidden
I will never go to anyone!
I want to see, hear, love every day.
I never loved anyone,
I waited so long, so long.
I always felt by heart that we would meet
And nowhere to come from hopes and dreams.
We have little universe with you, no eternity,
For our pure senses, for their charm!
I will never go to anyone!
I want to see, hear, love every day.
I never loved anyone,
I waited so long, so long.
I will never go to anyone!
I waited so long, so long.
