Холод стримував біг крові, поки ти дозволяла мені
насолоджуватись дзеркальною глибиною своїх очей
Недоторкано-таємничий погляд не давав і шансу заснути у виріях
надпрозорого дихання, що непомітно підштовхували
холодні від очікування долоні до шовкових долин
всі дороги сходилися на вигинах кришталевих рік,
які не припиняли кричати про допомогу,
бо знали, що лише ти вміла наповнювати їх спокоєм
Ця спокуслива манера мовчати надавала небесам ідеї
що кожною краплиною стікали по твоєму горизонту
я просто стояв на зупинці
ти ж розчинялась
(у небі)
Холод сохранил крови, когда вы позволили мне
Наслаждайтесь зеркальной глубиной их глаз
Интересно-загадочный взгляд не дал шанс заснуть в гостях
суперпроходное дыхание, которое незаметно толкнуло
Холод от ладони ожидания до шелковых долин
Все дороги пошли к изгибам кристалла года,
кто не перестал кричать о помощи,
Потому что они знали, что только вы смогли наполнить их спокойным
Эта соблазнительная манера молчала дала небес
что каждая капельна сливается через ваш горизонт
Я просто стоял на остановке
Вы растворены
(в небе)
