Фрегати твого погляду били полуницями.
Парапсихологія тиші ретушувала порухи,
посипаючи порохом ламано-дотичні Всесвіти.
Бажання встигнути довго ламінувало насипи на зіницях,
розпалюючи напівхолодні криниці сонця по неозорих пустелях
самотності.
Сміливі береги намацували безпроглядну вразливість зим,
вдаряючи блиcкавками-щупальцями в літо, де
бурі поступово занурювалися в катарсис,
тісно обіймаючи об'ємні катрени кучерів.
Тіні вимальовували
жіночість теплими і тремтливими вітрами,
притримуючись чутливості сонноводних теплиць.
Цинізм холоду втрачав кристалізованість перед кожним
вдихом і видихом розігрітого хмарами сяйва, що
щільно тримало мандариновіcть крил, не жаліючи їм
пролісків
та спраглої ніжності.
Езотерика кольору докорінно прострілювала корені від смутків,
вправно випрошуючи в прострацій щиру грайливість незабуток,
поки вибухи
породжували все нові покоління тебе,
бо...
В цей день ти стала весною.
(Вперше)
Фрегаты вашего взгляда были избиты клубникой.
Парапсихология молчания ретушила нарушения,
Посыпать порохом по разбитым домозами университетов.
Желание провести время ламинировало насыпью на учеников,
Зажигая полугадные скважины Солнца на обширных пустынях
одиночество.
Смелые берега почувствовали злую уязвимость зимы,
поражая крупных планов летом, где
Штормы постепенно погрузились в катарсис,
Тщательно обнимая объемные катрины Куше.
Тени были нарисованы
женственность теплые и дрожащие ветры,
Поддержание чувствительности сонных теплиц.
Цинизм холодной утраченной кристаллизации перед каждым
задыхающим
плотно держали крылья мандарина, не жалуясь на них
Снегопад
и жажда нежности.
Эзотерический цвет резко уволил корни от грусти,
умело спрашивать в прострации искренняя игривость
Пока взрывы
породил все новые поколения вас,
за...
В этот день вы были весной.
(В первый раз)
