я боюсь не дожити до тридцяти
і не обрати свою надію
де я і ти, собака, ліжко, бинти,
і миючий засіб від самоти
мрію
про візерунки біля вікна, які ти колись побачиш
і про цю зиму, яку ми зустрінемо натще
а серце б'ється, як стуки гільз кулеметних
об землю, на якій ми також помирали
ти дивитимешся на мене поглядом зачарованим,
до серцевої недостатності, з усіма тривогами
а я просто стану на коліна і поцілую в живіт
і буде в нас три донечки і три синочки,
багато іграшок, щастя, каро-зелені очі
(хтось сховався, а хтось підскочив)
і тепер ти знаєш, чого я хочу
тепер ти знаєш, чому живу
я боюсь не дожити до тридцяти,
але в мене є Ти...
Я боюсь не жить до тридцати
И не выбирайте свою надежду
где я и ты, собака, кровать, повязки,
и моющее средство от одиночества
Мечтать
о шаблонах у окна, которые вы когда -либо увидите
И в этой зиме мы встретимся с пустым желудком
И сердце бьется, как удары пулемета
на землю, на которой мы также умерли
Ты посмотришь на меня с очарованием,
к сердечной недостаточности, со всей тревогой
И я просто встаю на колени и целую в твоем животе
И у нас будет три дочери и три сына,
Много игрушек, счастья, каро-зеленые глаза
(Кто -то спрятался, и кто -то прыгнул)
А теперь ты знаешь, чего я хочу
Теперь ты знаешь, почему я живу
Я боюсь не жить до тридцати,
Но ты у меня есть ...
