Трепанація часу. Постріл.
Життя вимальовує простір.
Манжети заходять у гості
(Людей не придумали досі).
Усе неймовірно просто:
Хтось тягне за липові троси,
А зорі вриваються в постіль
(Спектаклі у гіперголоссі).
Під ніжними криками - роси
(Пухнасто-німі альбатроси).
А я - поміж ними - і босий,
У райдугах твого волосся.
Трепанация времени. Выстрелил.
Жизнь рисует пространство.
Манжеты приходят в гости
(Люди еще не придумали людей).
Все невероятно просто:
Кто -то тянет за лаймовые кабели,
И рассвет ворвался в кровать
(Выступления в гипер -сглас).
Под нежными криками - росой
(Пушистый нук Альбатрос).
И я - между ними - и босиком,
В радугах ваших волос.
