• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Роман Штігер - Навиворіт

    Просмотров:
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    Тут находится текст песни Роман Штігер - Навиворіт, а также перевод, видео и клип.

    ми цілу вічність не поруч
    і ніби міцно тримаємось за поручні
    щоб не упасти долілиць у прірву
    нерозгаданих і трохи хворобливих снів

    нещодавно у тебе появились відкриті рани на вилицях
    які не хочуть при жодних обставинах гоїтись
    навіть якщо прикладати товсті клапті подорожнику
    навіть якщо купатись у прозорих гірських річках
    навіть якщо цілувати довго і пристрасно

    але ти все одно продовжуєш вивертати своє тіло
    навиворіт шукаючи там затонулі кораблі і потяги
    що вічно запізнюються
    у кожному із нас хтось загинув
    хтось пропав безвісти

    ти стоїш із самотністю біля вікна
    і незграбно заломлюєш пальцями срібний промінь місяця
    що лоскоче тобі лице так ніби небо порвалося і
    повільно витікає крізь розбухлі зіниці
    і враз ти різко провалюєшся у ту бездонну пустку
    і не можеш ніяк намацати твердого дна

    ну що ж продовжуй збирати у жменю каштани у парках
    запам'ятовувати камінці на довжелезних берегах
    а потім згадувати і перелічувати їх у пам'яті
    ось так творяться просторові ландшафти і цілі сюжети

    ненароком заплітається пожовкле і щойно опале листя
    у твоє волосся мов якір що заповзає у густі морські водорості
    які живуть на долонях моїх
    але ти вправно струшуєш їх ніби й нічого не було
    а потім воно собі перегниє
    і прийде нова весна у наші легені
    приходь і ти
    тільки не запізнюйся

    

    мы целую вечность не рядом
    и как бы крепко держимся за поручни
    чтобы не упасть вниз в пропасть
    неразгаданных и немного болезненных снов

    недавно у тебя появились открытые раны на скулах
    которые не хотят ни при каких обстоятельствах заживать
    даже если прикладывать толстые куски подорожника
    даже если купаться в прозрачных горных реках
    даже если целовать долго и страстно

    но ты все равно продолжаешь выворачивать свое тело
    наизнанку ища там затонувшие корабли и поезда
    вечно опаздывают
    в каждом из нас кто-то погиб
    кто пропал без вести

    ты стоишь с одиночеством у окна
    и неуклюже преломляешь пальцами серебряный луч месяца
    что щекочет тебе лицо как будто небо порвалось и
    медленно утекает сквозь разбухшие зрачки
    и вдруг ты резко проваливаешься в ту бездонную пустоту
    и не можешь никак нащупать твердого дна

    ну что же продолжай собирать в кулак каштаны в парках
    запоминать камни на длинных берегах
    а потом вспоминать и перечислять их в памяти
    вот так возникают пространственные ландшафты и целые сюжеты

    ненароком заплетается пожелтевшие и только опавшие листья
    в твои волосы как якорь что заползает в густые морские водоросли
    живущих на руках моих
    но ты ловко стряхивает их будто и ничего не было
    а потом оно себе перегниет
    и придет новая весна в наши легкие
    приходи и ты
    только не опаздывай

    Опрос: Верный ли текст песни?
    ДаНет