є такі люди
які відкривають свої обійми
мов рани на тілі
щоб пом'якшити падіння
є такі слова
якими можна розпалювати вогнище
є ти і я
це спільне тепло
й небо поцятковане зірками і площами
я приріс до твого ребра
і постійно повторюю твоє ім'я
немов би молитву налиту по вінця
вона дурманить розум і постійно сниться
випиваю тебе залпом
затягую тугіше спицями
ковтай залізо і моїх терпкість подихи
кволі й волі хочемо ми
влучаємо без промахів
ти знаєш так просто радіти
твоєю присутністю
твоїм теплом і втомленим порухам
коли було холодно я писав тобі листи
а ти мені присилала сушене листя
із міст у яких побувала
я відповідав інколи просто мовчанням
інколи що відпишу через місяць
коли потепліє бо пошта зачинена
голуби у клітках
тому краще мовчи мені
є такі люди
які відкривають свої обійми
мов рани на тілі
щоб пом'якшити падіння
є такі слова
якими можна розпалювати вогнище
є ти і я
це спільне тепло
й небо поцятковане зірками і площами
there are such people
who open their arms
as a wound on the body
to soften the fall
there are such words
which can ignite a fire
there is you and me
it's a common heat
and the sky is dotted with stars and squares
I grew to your ribs
and I keep repeating your name
as if a prayer was poured over the crown
it will fool the mind and constantly dream
I drink you a volley
I tighten my needles
swallow iron and my asthma breaths
we want and do our best
turn on without misses
you know it is so easy to enjoy
your presence
your warmth and your tired dust
when it was cold I wrote letters to you
and you sent me dried leaves
from the cities they visited
I answered sometimes with just silence
sometimes I will unsubscribe in a month
when the mail warms, the mail is closed
pigeons in cages
so it's better to keep quiet about me
there are such people
who open their arms
as a wound on the body
to soften the fall
there are such words
which can ignite a fire
there is you and me
it's a common heat
and the sky is dotted with stars and squares
