Ген там, де світло мрій, стою посеред гір.
Я відкриваю світ, я п’ю з джерел твоїх.
Дивлюсь в безмежну даль, де Стіг став між Попами,
І кожух білий вдів, і знов бринить казками.
Ніде не забуду вас, гори Карпати.
Там тисячі бажань, там кроків міліони,
І сонмище доріг, розділених між нами.
Там Грофа й Ігровець, там чарівна Боржава,
Горгани й Свидівець, і Синєвир яскравий.
Ніде не забуду вас, гори Карпати.
Розтоплені сніги розлиються Весною,
І чудо навкруги, подарене тобою.
Снував би цілий вік стежками і плаями,
Бо я краї свої кохаю до нестями!
Ніде не забуду вас, гори Карпати.
Ген там, где свет мечтаю, стою посреди гор.
Я открываю мир, я пью из источников твоих.
Смотрю в безграничную даль, где Стиг встал между Попами,
И кожух белый вдов, и снова звучит сказками.
Нигде не забуду вас, горы Карпаты.
Там тысячи желаний, там шагов миллионы,
И сонмище дорог, разделенных между нами.
Там Грофа и Игрок, там волшебная Боржава,
Горганы и Свидевец, и Синевир яркий.
Нигде не забуду вас, горы Карпаты.
Растопленные снега разливаются Весной,
И чудо вокруг, подаренное тобой.
Сновал бы целый век тропами и плаями,
Ибо я края свои люблю до безумия!
Нигде не забуду вас, горы Карпаты.
