Стільки дощу не вмістить жодна весна.
Добре було б пам’ятати всі імена.
Добре було б вчасно піти й не шкодувати, йдучи.
Добре було б уміти.
Я не вмію.
Навчи.
Але поки що ночі розмоклі, як сірники.
І обпікає дотик до твоєї руки.
Обпікає вуличне листя й нічні вогні.
Поясни, як ти дихаєш на такій глибині.
Добре було б тішитись, що все є таким, яким є.
Добре було б відчувати життя, розуміючи, що воно твоє.
Відчувати його, прокидаючись зранку і засинаючи уночі.
Добре було б не думати про тебе.
Я не вмію.
Навчи.
Але це повітря в травні – різке, як скло.
Я знаю – тобі заважає те, що з тобою було.
Я знаю, як ти боїшся серця свого.
Я знаю – насправді ти хочеш саме цього.
Стільки дощу – а його несе і несе.
Я знаю все, що потрібно тому, хто знає все.
Дерева над головою. Темрява на плечі.
Я знаю все.
Я готовий вчитися далі.
Навчи.
So much rain will not accommodate any spring.
It would be good to remember all the names.
It would be a good time to leave and not regret walking.
It would be good to be able to.
I can not.
Learn.
But so far the nights are soaked like matches.
And it touches the touch of your hand.
Burns street foliage and night lights.
Explain how you breathe at such depth.
It would be good to be glad that everything is as it is.
It would be good to feel that life is yours.
Feel it, waking up in the morning and falling asleep at night.
It would be nice not to think about you.
I can not.
Learn.
But this May air is as sharp as glass.
I know - what's wrong with you is what happened to you.
I know how afraid you are of your heart.
I know - you really want that.
So much rain - and it carries and carries.
I know everything you need to know everyone.
Trees overhead. Darkness on the shoulders.
I know everything.
I am ready to learn further.
Learn.
