Сакральний Заповіт – залишив мій Дід,
Щоб пам’ятав я свій Рід.
Знав честь і гордість,
Велич і підлість.
Пам’ятав про те, як князь Святослав
Здолав нелюдів хозар!
Як вежа їхня пала,
Столиця загарбників палала.
Перуна Златовуса,
Стрибога – Вітру Бога!
Святовита, Сварога і
Світлого Рода.
У Сварзі єдиній, в Чертогах златих,
Ми пам'ятаєм – Дідів Заповіт.
Давніми шляхами ми йшли,
Рунами гадали.
За Рід, врожай
За наш Край
Ми віримо, плекаємо,
Надію маємо.
Як над Дніпром, над Карпатами,
Через темряву, до небокраю,
Птахи літали,
Високо серед Богів
Ми віримо, плекаємо –
Надію маємо,
Що велич Богів назавжди,
Залишиться у нашій душі.
Священный завет - оставил дедушку,
Помнить мою семью.
Знал честь и гордость,
Величие и подлости.
Вспомнил, как принц Святослав
Хазар преодолел бесчеловечный!
Как поживает их башня Пале,
Столица захватчиков сгорела.
Перун Zlatovus,
Стрибог - ветер Божий!
Святой, Сварог и
Легкий вид.
В Сварце единственный, в сараях рябь,
Мы помним - завет дедушки.
Древним образом мы пошли,
Запускает мысль.
Для рода, урожай
Для нашей земли
Мы верим, мы дорожим,
Мы надеемся.
Как и выше, над Карпатами,
Через тьму, некроу.
Птицы летали,
Высоко среди богов
Мы верим, мы дорожим -
Надеюсь, у нас есть,
Что величие богов навсегда,
Это останется в нашей душе.
