Ще осінь зовсім молода
не встигла перейти полями...
Мінлива зрадила вода:
тебе не стало поміж нами...
Освячений Всевишнім шлях,
мов небо з сонечком на сході.
Живе душа твоя в піснях,
в полотнах зітканих мелодій.
Співаєш з ангелами десь,
обнятий їхніми крилами.
Втішає голос з-під небес:
"Ми всі живі. Не плачте, мамо!"
Sche Osin zovsіm young
vstigla fields not go ...
Mіnliva zradila water:
you do not become pomіzh us ...
Osvyacheny Vsevishnіm Way ,
mov sky s Sonia on skhodі .
Givet pіsnyah in your soul ,
in paintings zіtkanih melodіy .
Spіvaєsh s angels ere,
embraced їhnіmi krill.
Vtіshaє s voice - pid heaven :
" Mi Vsi zhivі . Plachte not , Mother ! "
