• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни С.Жадан - Гриби Донбасу

    Просмотров: 14
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    Тут находится текст песни С.Жадан - Гриби Донбасу, а также перевод, видео и клип.

    Донбас навесні тоне в тумані, і сонце ховається за сопками.
    Тому треба знати місця,
    треба знати з ким домовлятися.
    Це був робітник колишнього насосного цеху,
    мужик, потріпаний алкоголізмом.
    — Ми, — сказав при знайомстві, — робітники насосного цеху,
    завжди вважались елітою пролетаріату, ага, елітою.
    Свого часу, коли все полетіло к єбєням, багато хто
    опустив руки. Лише не працівники
    насосного цеху, лише не ми.
    Ми тоді зібрали незалежні профспілки гірників,
    захопили три корпуси колишнього комбінату
    і почали вирощувати там гриби.
    — Як гриби? — не повірив я.
    — Так. Гриби. Хотіли вирощувати кактуси з мескаліном, але у нас,
    на Донбасі, кактуси не ростуть.
    Знаєш, що головне, коли вирощуєш гриби?
    Головне, щоб тебе перло, точно, друг — головне, щоб перло.
    Нас — перло, повір мені, нас і зараз пре, можливо тому,
    що ми все-таки еліта пролетаріату.
    Ну, і значить що — ми захопили три корпуси і висіяли наші гриби.
    Ну, і там — радість праці, почуття ліктя,
    сам знаєш — це п’янке відчуття трудових звершень.
    А головне — всіх пре! Всіх пре і без грибів!
    Проблеми почались уже за пару місяців. У нас тут серйозний
    район, сам бачив, нещодавно спалили заправку,
    причому — міліція там усіх і накрила, вони навіть заправитись
    не встигли, так хотіли її спалити.
    І ось одна бригада вирішила на нас наїхати, вирішила забрати
    наші гриби, ти уявляєш? Я думаю, на нашому місці будь‑хто
    прогнувся б, такий порядок — прогинаються всі,
    кожен у міру свого соціального статусу.
    Але ми зібрались і подумали — добре, гриби — це добре,
    але справа не в грибах, і не в почутті ліктя,
    і навіть не в насосному цеху, хоча це був аргумент.
    Просто ми подумали — ось зараз зійдуть врожаї, виростуть
    наші гриби, виростуть і, умовно кажучи, заколосяться,
    і що ми скажемо нашим дітям, як ми подивимось їм у вічі?
    Просто є речі, за які ти маєш відповідати, від яких
    ти не можеш просто так відмовитись.
    Ось ти відповідаєш за свій пеніцилін,
    а я відповідаю за свій.
    Одним словом, забились просто на грибних плантаціях. Там ми
    їх і повалили. І коли вони падали на теплі серця грибів,
    ми думали —
    Все, що ти робиш своїми руками, працює на тебе.
    Все, що ти пропускаєш крізь власну совість, б’ється
    в такт із твоїм серцебиттям.
    Ми залишились на цій землі, щоби нашим дітям недалеко
    було ходити на наші могили.
    Це наш острів свободи,
    розширена свідомість
    сільського господарства.
    Пеніцилін і Калашников — два символи боротьби,
    Кастро Донбасу веде партизанів
    крізь туманні грибні плантації
    до Азовського моря.
    — Знаєш, — сказав він мені, — вночі, коли всі засинають
    і темні грунти всмоктують у себе туман,
    я навіть уві сні відчуваю, як земля рухається навколо сонця,
    я слухаю, слухаю як вони ростуть —
    гриби Донбасу, нечутні химери ночі,
    виходячи з пустоти, виростаючи з кам’яного вугілля,
    доки серця стоять, ніби ліфти в нічних будинках,
    гриби Донбасу ростуть, ростуть, не даючи померти
    від туги усім зневіреним і пропащим,
    тому що, чувак, доки ми разом,
    доти є кому переривати цю землю,
    знаходячи в її теплих нутрощах
    чорний колір смерті,
    чорний колір життя.

    Донбасс весной тонет в тумане, и солнце прячется за сопками.
    Поэтому надо знать места,
    надо знать с кем договариваться.
    Это был рабочий бывшего насосного цеха,
    мужик, потрепанный алкоголизмом.
    - Мы, - сказал при знакомстве, - рабочие насосного цеха,
    всегда считались элитой пролетариата, ага, элитой.
    В свое время, когда все полетело к ебеням, многие
    опустил руки. Только не работники
    насосного цеха, только не мы.
    Мы тогда собрали независимые профсоюзы горняков,
    захватили три корпуса бывшего комбината
    и начали выращивать там грибы.
    - Как грибы? - не поверил я.
    - Да. Грибы. Хотели выращивать кактусы с мескалином, но у нас,
    на Донбассе, кактусы не растут.
    Знаешь, что главное, когда выращиваешь грибы?
    Главное, чтобы тебя перло, точно, друг - главное, чтобы перло.
    Нас - перло, поверь мне, нас и сейчас прет, возможно потому,
    что мы все-таки элита пролетариата.
    Ну, и значит что - мы захватили три корпуса и высеяли наши грибы.
    Ну, и там - радость труда, чувство локтя,
    сам знаешь - это пьянящее чувство трудовых свершений.
    А главное - всех прет! Всех пре и без грибов!
    Проблемы начались уже через пару месяцев. У нас здесь серьезный
    район, сам видел, недавно сожгли заправку,
    причем - милиция там всех и накрыла, они даже заправиться
    не успели, так хотели ее сжечь.
    И вот одна бригада решила на нас наехать, решила забрать
    наши грибы, ты представляешь? Я думаю, на нашем месте любой
    прогнулся бы, такой порядок - прогибаются все,
    каждый в меру своего социального статуса.
    Но мы собрались и подумали - хорошо, грибы - это хорошо,
    но дело не в грибах, и не в чувстве локтя,
    и даже не в насосном цехе, хотя это был аргумент.
    Просто мы подумали - вот сейчас сойдут урожаи, вырастут
    наши грибы, вырастут и, условно говоря, заколосятся,
    и мы скажем нашим детям, как мы посмотрим им в глаза?
    Просто есть вещи, за которые ты должен отвечать, от которых
    ты не можешь просто так отказаться.
    Вот ты отвечаешь за свой пенициллин,
    а я отвечаю за свой.
    Одним словом, забились прямо на грибных плантациях. там мы
    их и повалили. И когда они падали на теплые сердца грибов,
    мы думали -
    Все, что ты делаешь своими руками, работает на тебя.
    Все, что ты пропускаешь через собственную совесть, бьется
    в такт с твоим сердцебиением.
    Мы остались на этой земле, чтобы нашим детям недалеко
    было ходить на наши могилы.
    Это наш остров свободы,
    расширенное сознание
    сельского хозяйства.
    Пенициллин и Калашников - два символа борьбы,
    Кастро Донбасса ведет партизан
    через туманные грибные плантации
    к Азовскому морю.
    - Знаешь, - сказал он мне, - ночью, когда все засыпают
    и темные почвы впитывают в себя туман,
    я даже во сне чувствую, как земля движется вокруг солнца,
    я слушаю, слушаю как они растут -
    грибы Донбасса, неслышимые химеры ночи,
    исходя из пустоты, вырастая из каменного угля,
    пока сердца стоят, будто лифты в ночных домах,
    грибы Донбасса растут, растут, не давая умереть
    от тоски всем отчаявшимся и падшим,
    потому что, чувак, пока мы вместе,
    до тех пор есть кому прерывать эту землю,
    находя в ее теплых внутренностях
    черный цвет смерти,
    черный цвет жизни.

    Опрос: Верный ли текст песни?
    ДаНет