Текст песни СМЕТАНА band - Скло

Я - сумні самотні руїни,
В долоні долі тьмяні світлини,
Комом у горлі биті цеглини,
Тіні провини в тілі навиліт.
Ти - вдаєш із себе дитину,
Гине той хто на це полине,
На люди граєш внутрішній безлад,
В погляді маєш сховане лезо.

Ми познайомились у дивний період мого життя, переконані, що почуття - то до смутку.
Та зараз сусіди біжать по укриттях, ми - щось на кшталт дикої помилки, на їх думку.

Схоже перехожим не повезло -
Їм на голови з твого поверху сиплеться скло.
Ми живі, немов би долі на зло, і гучніші за вибух, бо від нас сиплеться скло.
Туш, помаду - фарби всі розвезло, та замішано в ліжко, так що аж сиплеться скло.
Хоч на вулиці давно вже світло, нею падає, падає, падає, падає скло.

Це не схоже, на чиюсь думку,
На нормальні, чемні стосунки.
Із зухвалістю пограбунку ти смієшся,
Та жуєш гумку.
Зустрічаю віддзеркалення сонця в твоїх очах - в ньому плескаються знайомі д'яволята.
І щось в мене не добре передчуття, що сусідам на сьогодні годі вже спати.

Ти цілуєш мене повільно,
Я стискаю твої долоні,
Ледь-ледь дихали напередодні
Бо за скільки - тепер ми голодні.
Всі твої слова - вони гострі,
По живому й прямо у серце.
Певно, ти - мій контрольний постріл...
Ось і час для титрів, здається.

Я грустные одинокие руины,
На ладони судьбы скучные фотографии,
Запятой в горле сломанные кирпичи,
Тени вины в теле.
Ты - воспринимаешь ребенка,
Тот, кто находится на полыни, умер,
На людях играют внутренний беспорядок,
В образе у вас есть скрытое лезвие.

Мы встретились в странный период моей жизни, мы убеждены, что чувства грустны.
Но теперь соседи бегают в приютах, мы - что -то вроде дикой ошибки, по их мнению.

Похоже, прохожие не повезло -
Они будут вылить головы на вашу голову.
Мы живы, как будто судьба зла, и более громче, чем взрыв, потому что стекло изливается от нас.
Тушь, помада - все краски забраны, но смешаны в постель, так что стекло накладывается.
Хотя свет на улице, он падает, падает, падает, падает, падает.

Это не похоже на чье -то мнение,
На нормальных вежливых отношениях.
С смелостью ограбления, ты смеешься,
Но вы жуете эластичную ленту.
Я встречаю отражение солнца в твоих глазах - это обрезает знакомые ветки.
И что -то не очень хорошо для меня, что мои соседи сегодня не спят.

Ты медленно меня целуешь,
Я сжимаю твои ладони,
Они едва дышали накануне
Потому что сколько - мы голодны сейчас.
Все ваши слова острые,
На живых и прямо в сердце.
Конечно, ты мой контрольный снимок ...
Это время для титров, кажется.