Нас питають, якого ми роду
I на кого гартуєм штики, —
Та ж то ми на вратах Царгоро- ду
Залишили донині щити.
Та ж то наша залізна долоня
Так стискала залізо мечів,
Що стогнала зухвала Варшава
І москаль мимоволі тремтів.
Ми водили в Москву Сиґізимунда,
Під Полтаву варязькую рать.
Ми карали Росію за Суздаль,
За Базар ми ще будем карать.
І ще скажемо: "Досить вже, досить!"
І дух помсти освятить наш чин.
І ще будуть пальці прилипати
До насичених кров'ю мечів.
Хай горить пограбована хата
І в руїнах лежить Чигирин.
Стане степ українцеві братом.
Захороннеє місце — яри.
Нас далеко у світі всі знали,
Пам'ятали поляглих ми кров,
Ми загарбників люто карали
I карать починаємо знов!
We ask that we kind
And one season bayonets -
And as we do at the gates Tsarhoro-
Left still shields.
And is this our iron hand
Yes compressed iron swords,
What moaning daring Warsaw
Muscovite and involuntarily trembling.
We were taken to Moscow Syґizymunda,
Varyazkuyu army at Poltava.
We punish Russia for Suzdal
For the market we have we should punish.
And say: & quot; There Enough, enough! & Quot;
And the spirit of revenge sanctify our work.
And will stick fingers
By rich blood swords.
Let the burning house robbed
And lying in ruins Chigirin.
Shall the Ukrainian steppe brother.
Zahoronneye place - ravines.
We are far from all the world knew,
Remember we fell in blood,
We invaders fiercely punished
I punish start again!
