Нас питають якого ми роду,
І на кого гартуєм штики ?
Та ж то ми на вратах Царгороду
Залишили до нині щити. ( 3-4 стрічки - двічі).
Та ж то наша широка долоня
Так стискала залізо мечів,
Що стогнала зухвала Варшава
І москаль мимоволі тремтів. ( 3-4 стрічки - двічі ).
І ще скажемо досить вже, досить.
А дух помсти освятить наш чин.
І ще будуть пальці прилипати
До насичених кров"ю мечів. ( 3-4 стрічки - двічі ).
За потоптану честь України,
За сплюндровану землю святу
Ми йдемо, щоб підняти з руїни
Українську державу нову.
Нас спрашивают какого мы рода ,
И на кого закаливают штыки ?
И бы мы на вратах Царьграда
Оставили в настоящее щиты. (3-4 ленты - дважды) .
Та же то наша широкая ладонь
Так сжимала железо мечей ,
Что стонала дерзкая Варшава
И москаль невольно дрожал. (3-4 ленты - дважды) .
И еще скажем хватит уже , хватит.
А дух мести освятит наш чин .
И еще будут пальцы прилипать
К насыщенных кровь "ю мечей. (3-4 ленты - дважды) .
По попранной честь Украины ,
По разоренную землю святую
Мы идем , чтобы поднять из руин
Украинское государство новую.
