Ти відірвеш від себе трохи зайвих слів
Щоб надокучити мені
Змішаєш фарби кілька сотень сірих днів
І розфарбуєш ними сни
В тобі купався, я ковтав твої дощі
Я перейняв похмуру лінь
Ти віддаєшся знову, повністю зимі
І сонцю дякуюєш за тінь
У смітнику вірші і кілька рваних ран
На серці ковзанка сумлінь
Душі незграбний, на пів затверділий стан
Душа колекція видінь
Я повертався, де ковтав твої дощі
Де переймав похмуру лінь
Ти віддалася, знову повністю зимі
І сонцю дякуєш за тінь
Снігопади за вікном лапаті
Тихо вкладають спати нас
Психопати, мої сни строкаті
Вмить, зупиняють час
You will tear away a few extra words
To bother me
You mix paints for several hundred gray days
And you paint dreams with them
I bathed in you, I swallowed your rains
I adopted gloomy laziness
You give yourself up again, completely to winter
And thank the sun for the shadow
Poems and several torn wounds in the dump
At the heart of the rink of conscience
The soul is awkward, half-hardened
Soul vision collection
I came back where I swallowed your rains
Where he adopted gloomy laziness
You surrendered, again completely in winter
And thank the sun for the shadow
Snowfall outside the window blades
They quietly put us to bed
Psychopaths, my dreams are colorful
Instantly, time stops
