Немов пташка щебетала вона
Та полюбляла чай з лимоном
На місто дивилися з вікна
Але там не бачила нічого
На родилась невдалої
Так навколо про неї говорили
Блакитні як небо очи
Не могли побачить світла
Вона гарной дівчиною була
І душой, і красой та тілом
Усе собі би здобула
Та зовсім нічого не хотіла
Замість друзів на полиці книжки
Котрі їй чітала мати
Це життя не до вподоби
Бо вже немає з ким по розмовляти
Це життя їй не потрібно
Це життя як кара
Але не знала вона звідки
В неї така вада
Чому з неї лихо сталось
В чому вона вина
Якби життя інакше малювало
То який сюжет би виник
Побачила вона усе навколо
Всі ті хмари, повині і війни
Те що люди всі ніколи
Не побажали мати би в світі
Все зло що робиться немов на згадку
Для пращурів щоб не забули
Усі рубці які наноситься на тіло мапу
Як закладка о минулом
Вона гарной дівчиною була
І душой, і красой та тілом
Усе собі би здобула
Та зовсім нічого не хотіла
Как птица щебетала, она
И любил чай с лимоном
На город смотрел в окно
Но ничего не видел
Неудачный родился
Так что вокруг нее говорили о
Синий, как небо с глазами
Не мог видеть свет
Она красивая девушка была
И душа, красота и тело
Все будет получено
Но ничего не хотела
Вместо друзей на книжной полке
Кого она плакала
Эта жизнь не полюбила
Никому больше поговорить
Эта жизнь не нужна
Это жизнь как наказание
Но она не знала, где
У нее такой недостаток
Почему это зло от нее
Что она вина
Если жизнь была по -другому рисовала
Итак, какой сюжет возник
Она все видела
Все эти облака, назад и война
Тот факт, что все люди никогда не
Не хотел бы иметь в мире
Все зло, которое делается, как в памяти
Для предков, чтобы они не забывали
Все шрамы, которые применяются к телу карты
Как закладка о прошлом
Она красивая девушка была
И душа, красота и тело
Все будет получено
Но ничего не хотела
