Як наступає вечір, то вона тихо йде.
Туди де задовольняє вона не тільки себе.
Можливо кохання, але кохання до лаве.
Під столом, one love, просто шалаве.
Гарно живе, кожен вечір додому на тачкі.
Від батьків никає сіги десь там на заначкі.
Драні чулки, пофарбовані червоним губи.
В свої 17 вона гарно знає як це - грубо.
Знає як на капоті серед лісу вночі.
Вона як банк - в ній бувають тільки багачі.
Кожному фору дасть, свою відкриє пасть.
Не кожному щастить, не кожному ця краля дасть.
Скільки про таких не пиши, вони блядь дуб-дерево.
Кажуть "Не шлюхи", даже єслі побувало мерево.
Пацанів, в них внутрі, але тільки не в серці.
Послухає, забуде, за собою закриє дверці.
Как наступает вечер, она тихо уходит.
Туда где удовлетворяет она не только себя.
Возможно любви, но любовь к лаве.
Под столом, one love, просто шалава.
Хорошо живет, каждый вечер домой на тачки.
От родителей бродит сигы где-то на заначку.
Драные чулки, окрашенные красным губы.
В свои 17 она хорошо знает, как это - грубо.
Знает как на капоте в лесу ночью.
Она как банк - в ней бывают только богачи.
Каждому фору даст, свою откроет пасть.
Не каждому везет, не каждому эта красавица даст.
Сколько о таковых не пиши, они блядь дуб-дерево.
Говорят «Не шлюхи", даже если побывало Мерево.
Пацанов, у них внутри, но только не в сердце.
Послушает, забудет, за собой закроет дверцу.
