Чорна зоря арештантів висить угорі,
і стебла трави від нічного туману важкі й вологі,
і юний торчок дивиться на ліхтарі,
сидячи третю добу в обласній наркології.
І доки сплять на матрацах брати-торчки,
доки прострілюють тишу старі пружини,
доки пливуть сновидінь золоті річки,
він співає тюремних пісень, не дотримуючись режиму.
І він співає:
той, хто боїться, зводить високі мури,
Джа не вигадував для мене цю трудову терапію,
мудрості мені не добавлять жодні мікстури,
я завжди буду робити лише те, що я вмію.
І ніхто не скаже за мене мої слова.
І ніхто не зробить за мене мою роботу.
Час на волю, бо скоро почнуться жнива,
І тому сидіти мені тут, скажемо прямо, без понту.
І коли я вийду звідси, збиваючи вранішні роси,
і коли я прийду додому запашними полями,
старенька мама віддасть мені мої папіроси,
а друзі дитинства зійдуться з повними кораблями.
Ніч відійшла за мости, за темні горби,
із усім своїм крамом, з казенним своїм покривалом,
і радість росла, мов лісові гриби,
над печальним торчком і розчуленим медперсоналом.
І слово правди здіймало своє крило.
І здіймало своє крило слово любові.
І сонце в зеленому небі на захід пливло.
І тягнулись за сонцем зернові та бобові.
І коли я вийду звідси,
і коли я прийду додому…
The black star of the prisoners hangs above,
and the stalks of grass from the night mist are heavy and damp,
and the young man looks at the lantern,
sitting the third day in the regional narcology.
And while the brothers-torches sleep on mattresses,
while the old springs shoot through the silence,
while the golden rivers flow in dreams,
he sings prison songs without following the regime.
And he sings:
he who fears builds high walls,
Ja didn't invent this occupational therapy for me,
no potions will add wisdom to me,
I will always do only what I can.
And no one will say my words for me.
And no one will do my job for me.
It's time to go free, because the harvest will begin soon,
And that's why I'm sitting here, let's face it, without a show.
And when I get out of here, knocking down the morning dew,
and when I come home with fragrant fields,
old mom will give me my cigarettes,
and childhood friends will come together with full ships.
The night went beyond the bridges, behind the dark hills,
with all his store, with his public veil,
and joy grew like wild mushrooms,
over the sad stick and emotional staff.
And the word of truth lifted its wing.
And the word of love raised its wing.
And the sun in the green sky to the west floated.
And grain and legumes followed the sun.
And when I get out of here,
and when I come home…
