Текст песни Сергій Жадан - Речі, заради яких помирають...

Слова, якими можна все пояснити, завжди прості –
ти просто ще один голос в її житті:
можливо, найбільш різкий, можливо, найбільш виразний.
Можливо, вона ставиться до нього, як до свого.
Можливо, вона взагалі не вирізняє його.
Тим більше не зрозуміло, що вас тримає разом.
Не зрозуміло, що вас тримає, окрім страху
втратити один одного, що може тримати разом таку
рвану тканину прозрінь, перевтілень і марень,
що тримає в повітрі невагомий цей апарат,
чиє крило торкається кожної з ваших утрат,
чий політ невагомий, чиє дрейфування марне.
Речі, заради яких помирають, стосуються саме життя,
стосуються невагомості, стосуються опертя,
стосуються всього того, до чого немає стосунку.
Стосуються віри, насамперед саме її –
її стосуються всі вагання твої,
всі твої сумніви, всі варіанти рятунку.
Життя заслуговує захвату все одно.
Хоча Господь забув про неї давно –
йому вистачає турбот і не вистачає удачі.
Не варто боятися смерті й пустоти.
Бог бачить ті самі речі, що бачиш і ти.
Просто він запам’ятовує те, що бачить.
Можна спробувати щось йому довести,
можна сказати, що у всьому винен насправді ти,
невідомо чому, незрозуміло нащо.
Бог ховається у великому. Бог – це пітьма.
Я бачив його. Я говорив йому, що його нема.
Він навіть погодився, хоча мені від цього не краще.
Тож співай, Маріє, співай, не став незручних питань.
Смерть не міняє звичок і вподобань.
Смерть міняє квитки і дорожні карти.
Щось мені не страшно на цьому страшному суді.
Після життя в розбитій країні на хлібі й воді
хто мене може судити й чим мене можна злякати?
Співайте, гарпунники, серед моря йдучи на дно,
співайте, вигнанці, про те, що вам все одно,
про те, що вигнання вас не позбавило віри.
Віра – це те, що тримає тебе в сідлі
навіть тоді, коли твої шанси такі малі,
що від тебе нічого не хочуть навіть твої командири.
Буде квітнути верес і чорна трава.
З тобою завжди будуть твої права,
подяки в кінці й присвяти на першій сторінці.
З тобою завжди будуть її голоси.
Носи їх, гарпуннику, при собі, носи,
наче зброю в кишені, наче птахів у клітці.

Words that can explain everything are always simple -
you're just another voice in her life:
perhaps the sharpest, perhaps the most expressive.
Perhaps she treats him as her own.
She may not distinguish it at all.
Especially not clear what keeps you together.
It is not clear what keeps you apart from fear
to lose each other that can hold such together
torn fabric of insights, reincarnations and delusions,
holding in the air weightless this device,
whose wing touches each of your losses,
whose flight is weightless, whose drifting is futile.
The things they die for are about life itself,
concerning weightlessness, concerning support,
relate to everything to which it has nothing to do.
Concerning faith, first of all it -
all your hesitations concern her,
all your doubts, all options for salvation.
Life is still exciting.
Although the Lord forgot about her a long time ago -
he lacks worries and lacks luck.
You should not be afraid of death and emptiness.
God sees the same things you see.
He just remembers what he sees.
You can try to prove something to him,
we can say that you are really to blame for everything,
it is not known why, it is not clear why.
God is hidden in the great. God is darkness.
I saw him. I told him he wasn't there.
He even agreed, although I'm not better off.
So sing, Marie, sing, don't be embarrassed.
Death does not change habits and preferences.
Death changes tickets and road maps.
Something is not scary for me in this terrible trial.
After living in a broken country on bread and water
who can judge me and what can frighten me?
Sing, harpoons, going down to the bottom of the sea,
sing, exiles, that you do not care,
that exile did not deprive you of faith.
Faith is what keeps you in the saddle
even when your chances are so slim,
that not even your commanders want anything from you.
Heather and black grass will bloom.
Your rights will always be with you,
thanks at the end and dedication on the first page.
Her voices will always be with you.
Wear them, harpoon, with you, wear,
like a weapon in a pocket, like a bird in a cage.