Те сонце вже не пам'яють
І людям байдуже, що світла не знають.
Зайшла якось Віра, про сонце казала,
З собою до світла іти закликала!
І байдуже сонний світ, позіхавши,
Собою віру в світло приспавши.
Сліпому без неї не буде тривоги,
Що сонце сіяє десь там за порогом.
І вже коли Віру надійно приспали,
Дорогу до серця Любов прокладала,
Та навіть з порогу її проганяла
Та псевдо сестриця, що Втіхою звали!
Світе мій, чи здурів ти без волі,
Що нема де притулитись любові?
Байдужий із нею не знайде спокою,
Сумління не зможе заснути з тобою!
Байдужому з нею не буде спокою,
Сумління не зможе заснути з тобою!
Віру приспали, Любов проганяють,
І в серці, як в пустці,
Лиш вітри ганяють...
Та насіння крізь асфальт проростає,
Життя ж бо цих обмежень не знає
І спалахом світла ту пустку осяє,
Своїм першим криком Надія вітає!
І спалахом світла то серце осяє,
Промінням гарячим Надія вітає!
Those sontse vzhe not pam'yayut
I. people bayduzhe scho Svitla not know.
Zayshla yakos Vira , about sontse seemed
W him to Svitla іti zaklikaet !
I. bayduzhe sonny 's World , pozіhavshi ,
Himself vіru in Svitlo prispavshi .
Slіpomu without neї not bude trivogi ,
Scho sontse sіyaє ere there beyond the threshold .
I. vzhe if Vіru nadіyno prispali ,
Way to sericite Lyubov prokladala ,
That navіt s doorstep її proganyala
That pseudo sister, scho Vtіhoyu name !
Svіte 're Mine , chi ti zdurіv without Volya ,
Scho dumb de pritulitis ljubovi ?
Bayduzhy іz her not znayde Spock
Sumlіnnya zmozhe not sleep with You !
Bayduzhomu s not her bude Spock
Sumlіnnya zmozhe not sleep with You !
Vіru prispali , love proganyayut ,
I. sertsі in yak in pusttsі ,
Lish vіtri ganyayut ...
That Nasinnya krіz prorostaє asphalt ,
Well Zhittya bo Tsikh obmezhen not znaє
I. spalahom Svitla that pustku osyaє ,
Svoїm Perche shouted Nadiya vіtaє !
I. spalahom Svitla then sertce osyaє ,
Promіnnyam garjachego Nadiya vіtaє !
