муз. Леся Тельнюк
сл. Галина Тельнюк
присвячено батьку Станіставу Тельнюку
І тоді
В твоїх пальцях заплакали ластівки,
А мені пощастило побачити небо...
І тремтіли тендітно слова непромовлені,
Пригортаючи серпень останній до себе,
До себе...
І тоді,
Не знайшовши душі притулку,
Я ходила по різні сторони місяця.
І ховалась від щастя, і прагнула смутку,
І боялась, не вистачить сліз,
Не залишиться...
І тоді
Мені серце склювали поспіхом,
І давно не щастило з людьми та й небом.
І криваво палав молодик з кривоусміхом,
Пригортаючи серпень останній до себе,
До себе...
muses. Lesya Telnyuk
seq. Galina Telnyuk
prisvyacheno dad Stanіstavu Telnyuk
I. todі
In tvoїh lastіvki fingers cried ,
A Meni poschastilo pobachiti sky ...
I. tremtіli tendіtno nepromovlenі words ,
Prigortayuchi serpen ostannіy to yourself
Up to me ...
I. todі ,
Not znayshovshi dushі pritulku ,
I went to hand rіznі mіsyatsya .
I. Hove od Happiness , i pragnula smutku ,
I. afraid not vistachit slіz ,
Not zalishitsya ...
I. todі
Meni sertce sklyuvali pospіhom ,
I. have not Happiness s the people that th sky.
I. krivavo Achyut s krivousmіhom young ice ,
Prigortayuchi serpen ostannіy to yourself
Up to me ...
