Мої предки були не вбогі
На пісні та свячені ножі.
з моїх предків, хвалити бога,
Заволокам ніхто не служив!
Дарували від батька до сина
Честь у спадок — як білу кість!
Мої предки були красиві —
Ворогам на подив і злість.
Хай не славою (бог там з нею!) —
Як присягою на шаблях.
Мої предки владали землею —
їм належала ця земля.
І цупким, наче нить основи
Крізь віки однієї сім'ї,
Невразливим — пронесли слово
І внизали в легені мої...
Ох і моцна була порода —
Соловки, Магадан, Колима...
Мої предки були народом —
Тим народом,
якого нема.
ТЕЛЬНЮК: Сестри на слова Оксани Забужко
My ancestors were not poor
On songs and holy knives.
from my ancestors, praise God,
Nobody served the rubble!
Gifted from father to son
Honor is inherited - like a white bone!
My ancestors were beautiful -
To the enemies of wonder and anger.
Let not glory (God be with her!) -
How to swear on swords.
My ancestors owned the land -
they owned this land.
And as delicate as the warp thread
Through the ages of one family,
Invincible - carried the word
And they lowered my lungs ...
Oh and there was a strong breed -
Nightingales, Magadan, Colima ...
My ancestors were a people -
Those people,
which is gone.
TELNYUK: Sisters in the words of Oksana Zabuzhko
