...Так довго знати країну, що пам'ятати часи,
Коли проїзд на метро був удвічі дешевшим...
В небі горять перехняблені Терези,
І Стрілець з цього боку Землі виглядає, як вершник.
Місяць з'являється нагло, мов терорист, -
Не з того боку, і не за тим закрутом...
В цій країні я вільна - як вільним буває лист,
У шухляду вкинутий і до пори забутий.
Можна звернути з шляху і в парку на Ріверсайд
Хоч до ранку сидіти
і просто дивитись на Бруклін...
(В цій країні й без мене повнісінько всяких зайд,
На краях їх зору
я лиш ще одна «біла кукла».)
Анонімність і є свобода - не краденого «ай-ді»,
А лишень непотрібного, навіть в нічнім мотелі, -
Відчуття під ногами не тверді, і не води, -
А колишньої стелі.
От за для цього й долається океан
(Й виставляються Вежі, як кеглі, - на те, щоб збити...).
Я люблю цю країну - за те, що вона нічия,
Що вона не моя - і не мушу її любити.
«New York, NY», Оксана Забужко
... So long to know the country, to remember the times,
When travel on the subway was twice cheaper ...
The scales are burning in the sky,
And Sagittarius on this side of the Earth looks like a rider.
The moon appears abruptly, like a terrorist -
Not from that side, and not behind that bend ...
In this country I am free - as a letter is free,
Thrown into a drawer and forgotten for a while.
You can turn off the road and in the park on Riverside
At least sit until morning
and just look at Brooklyn ...
(In this country, and without me, completely all sorts of intruders,
At the edge of their vision
I'm just another "white doll".)
Anonymity is freedom - not stolen "i-di",
And only unnecessary, even in a night motel -
Feelings underfoot are not firm, and not water, -
And the former ceiling.
That's why the ocean is overcome
(And the Towers are set up like skittles - to bring down ...).
I love this country because it's a draw,
That she is not mine - and I do not have to love her.
"New York, NY", Oksana Zabuzhko
