Хлопчику, хлопчику, знято з підрамника
Полотна надій моїх юних — за гріш...
Твого обличчя глевка кераміка —
Все, з чого маю писати вірш.
Не цілування по темних скверах,
Не з мокрих прилавків березовий сік —
Я ж тепер вся в фешенебельній скверні,
Котрій наймення — «бальзаківський вік».
Хоч ти очима всю мене вимуч —
Хлопчику, хлопчику, це вже не те...
Я ж розжилася на власний «імідж»:
Мені вже троянди шлють у готель!
...Але з липучих вогнів ресторанних,
З високогір'я сяйних авансцен
Виношу, мов зяючу ніжну рану,
Твоє сире півдитяче лице,
Де вилиці — круто і губи — вперто:
Без жодної скази, аж вогке! —
а все ж
З таких проступає готовність на жертву,
Як внутрішній відсвіт майбутніх пожеж!
Стоять у зіницях засльозені свічі...
Ще ти зостався такий один:
Я упізнала тебе в обличчя
Пам'яттю генів і сновидінь.
Тремчу, неначе автокатастрофу
Раптом угледіла на бігу:
Такиймедальйонно ліплений профіль
В юності міг би носити Богун!
Ти ковтаєш клубок гарячий,
Ти весь іще з борсань і мерехтінь...
Хлопчику, хлопчику, я тебе бачу —
Але не можу застерегти...
Оксана Забужко
Мальчик, мальчик, снято с подрамника
Полотна надежд моих юных - за денежку ...
Твоего лица КОМ керамика -
Все, из чего должен писать стихи.
НЕ целование по темным скверах,
Не из мокрых прилавков березовый сок -
Я теперь вся в фешенебельной скверне,
Которой наименование - «бальзаковский возраст».
Хоть ты глазами всю меня утомят -
Мальчик, мальчик, это уже не то ...
Я обзавелась собственный «имидж»:
Мне уже розы шлют в отель!
... Но с липучих огней ресторанных,
С высокогорья сверкнет авансцену
Выношу, как зияющую нежную рану,
Твое сырое пивдитяче лицо,
Где скулы - круто и губы - упрямо:
Без всякой пятна, вплоть сырое! -
а все же
Из таких проступает готовность к жертве
Как внутренний отсвет будущих пожаров!
Стоят в зрачках засльозени свечи ...
Еще ты остался такой один:
Я узнала тебя в лицо
Памятью генов и сновидений.
Дрожу, как будто автокатастрофу
Вдруг увидела на бегу:
Такиймедальйонно лепленный профиль
В юности мог бы носить Богун!
Ты глотаешь клубок горячий,
Ты все еще с метаний и мерцаний ...
Мальчик, мальчик, я тебя вижу -
Но не могу предостеречь ...
Оксана Забужко
