Ох, сизокрилий лебеде, вернися!
Куди летиш? Навіщо? В чім причина?
Чому ти тут навік не залишився,
а полетів, пропав, розправив крила?
Ох, милий мій, пришли мені листа.
Прошу тебе, із радісним привітом!
Бо, іноді, дорога непроста,
та все ж, хай буде вкрита білим цвітом.
Мій лебеде, прикрий своїм крилом,
десь там, далеко, але все ж прикрий.
Бо тут пливу у лодці із веслом,
і тону, милий, без твоїх обійм.
Мій сизокрилий янголе, мій любий,
ніхто нічого так і не дізнався:
як ми з тобою в радості голубились,
як ти зі мною зараз попрощався...
Мій лебідь полетів, його немає.
Його чекає щось в житті нове.
Та я його прощаю, я прощаю.
Та й з часом все мине, ой все мине.
Хтось скаже, що неправду написала,
бо лебідь від лебідки не піде.
А що, якщо кохання було мало?
А що, якщо він кращої знайде?
Не будуйте пошлостей життєвих -
абсолютно світ не ідеальний.
Наша зустріч - це одна з миттєвих.
Роз'єднались ми, - проста реальність...
з присвятою, 3 лютого 2014
Ольга Панькевич
Oh, blue-winged swan, come back!
Where are you flying to? Why? What is the reason?
Why didn't you stay here forever,
and flew, disappeared, spread his wings?
Oh, my dear, a letter came to me.
I ask you, with joyful greetings!
Because sometimes the road is not easy,
and yet let it be covered with white.
My swan, cover with your wing,
somewhere out there, far away, but still annoying.
For here I sail in a boat with an oar,
and tone, darling, without your embrace.
My blue-winged angel, my beloved,
nobody learned anything:
as we rejoiced with you in dove,
how did you say goodbye to me now ...
My swan flew, he is gone.
Something new is waiting for him in life.
And I forgive him, I forgive.
And in time everything will pass, oh everything will pass.
Someone will say that she wrote a lie,
for the swan will not go from the winch.
And what if there was little love?
And what if he finds the best?
Do not build vulgarities of life -
absolutely the world is not perfect.
Our meeting is one of the instantaneous ones.
We broke up - a simple reality ...
with dedication, February 3, 2014
Olga Pankevich
