У тобі так багато сторін.
Я просто не розумію,
я просто хочу спитати тебе:
чому ти настільки красива!
Чому в мене ціла купа дивних речей,
яких я не розумію,
яких я не відкриваю тобі,
бо це все може вбити,
тебе це може вбити.
Трошки більше, ніж навхрест,
зав'язались вузлики,
і не розірвати, і не розв'язати.
Доторкнутись до зіниць...
Я навік в тобі застиг...
Все це так спонтанно
і чомусь банально...
Знати, думати,себе побачити зі сторони,
можливо, все в житті можливо.
З двадцять другої весни
я закину свої принципи;
це буває рідко, але так помітно...
Друзі всі здуріли мов,
всіх понесло на любов,
і ніхто не вправі,
тут вже ніхто не вправі
стримати чи зупинити - це ж нормально.
Треба бути нам... якось жити нам...
У тобі так багато сторін.
Я просто не розумію,
я просто хочу спитати тебе:
чому ти настільки красива!
Чому в мене ціла купа дивних речей,
яких я не розумію;
я просто не відкриваюсь тобі,
бо це все може вбити,
тебе це може вбити.
тебе це може вбити.
тебе це може вбити.
тебе це може вбити.
In you so many parties.
I just do not understand
I just want to ask you:
why you are so beautiful!
Why do I have a whole bunch of weird things
I do not understand
I will not open you,
because it can kill everything,
you can kill it.
A little more than a cross,
ensuing nodules,
and do not break, nor solved.
Touch the pupils ...
I froze in you forever ...
All this so spontaneously
and somewhat corny ...
To know, to think, to see myself from outside,
perhaps, everything in life is possible.
Of the twenty-second spring
I let down his principles;
This is rare, but significantly ...
Friends silly all languages
all suffered for love,
and no exercise,
here no one has the right
restrain or stop - this is normal.
It should be us ... somehow we live ...
In you so many parties.
I just do not understand
I just want to ask you:
why you are so beautiful!
Why do I have a whole bunch of weird things
I do not understand;
I just vidkryvayus you,
because it can kill everything,
you can kill it.
you can kill it.
you can kill it.
you can kill it.
