Саня-друг, я пишу тобі лист,
Тому що вже давно тебе не чув, не бачив.
Сто років вже пройшло з того часу, як ми колись
Мріяли зібрати наших пацанів на дачі.
Кухня в хрущовці, розмови до ранку,
Форточка закрита целофановим кульком,
Ніколи не кінчалися пиво і таранка,
Походи у ларьок з пожмаканим рубльом.
Приспів:
Давай повернемось у своє місто,
З якого втікнути так хотіли!
Давай одягнемо потерті джінси,
В яких у школу нас не пустили!
Давай послухаєм старі касети,
Які нас жити і любити вчили!
По іменах згадаєм всіх друганів ще,
Які тоді занадто швидко жили!
Знаєш час втікає, як вода,
І способу інакшого ми поки що не знаєм,
І набагато тихше тече життя ріка,
Якщо ти свого друга часто зустрічаєш.
Не бери свій мобільний, а краще - два пива,
А потім ще зашлем за добавкою гінця,
Дружба - це тоді, коли сльози у мужчини,
Дружба - це тоді, коли мужчини до кінця!
Приспів. (2)
Давай повернемось у своє місто!
Давай одягнемо потерті джінси!
Саня-друг, я пишу тобі лист... | (4)
Sanya Secondly, I write you a letter,
As long you have not heard, not seen.
One hundred years have passed since then, as we once
Dreamed pick up our kids in the country.
Khrushchev in the kitchen, talking in the morning,
Fortochka closed cellophane balls,
Never beer and ended taranka,
Hiking in the stall with crumpled Rublev.
Chorus:
Let's go back to the city,
From what vtiknuty so wanted!
Let's clothe worn Jeans,
Which in school we were not allowed!
Let's listen to old tapes,
What we have been taught to live and love!
Think of all by name Buds yet
What then lived too fast!
You know time flows like water,
And ways of handling that we do not certainly know
And much more quietly flowing river of life,
If you often meet his friend.
Do not take your mobile and better - two beers,
And then zashlem by the addition of messenger,
Friendship - is when the tears of a man
Friendship - is when a man through!
Chorus. (2)
Let's go back to your town!
Let's clothe worn Jeans!
Sanya Secondly, I am writing you a letter ... | (4)
