Не було більше ліпшого неба
Не було більше ліпшого сонця
Не було вже ніколи такого нормального світу
Який був тоді, коли він був ше малий
Життя йому відрізало крила
Брехати і мовчати навчило
Життя його мозгами крутило, як хтіло
І скоро він був вже не він
Заклеєними вухами слухав
Не свої мав приклеєні руки
Сліпими не своїми очима дивився про себе не своє кіно
В кіно нічо не можна міняти
Ту правду не можливо не знати
І вже йому не хтілося спати
Бо снилися кимось придумані сни
А рідні сни засипало снігом...
А поїзд треба було спинити
І то єдине, шо він сам міг зробити
І з метою зупинити той поїзд
Ногами пішов на залізну дорогу, ліг спати і вмер
Ліг спати і вмер...
There was no better than heaven
There was no better than the sun
There was never such a normal world
Which was when he was a small st
Life he cut off the wings
Lie silent and taught
His life was twisted cord as htilo
And soon it was not he
Sealed ears listening
Had not stuck their hands
Not blind their eyes saw itself not his movie
In the movie nothing can be changed
The truth is impossible not to know
And he did not sleep htilosya
For someone invented dreamed dreams
A native dreams covered with snow ...
A train had to stop
And the only thing sho he could do
And to stop that train
Feet went to the railroad, went to sleep and died
Went to bed and died ...
