За вікном плакав нудний дощ,
Всім розказував про свою біду,
Налий, налий, налий,
Налий нам двом,
Давайте вип’єм за тих,
Кого нема з нами зараз тут.
Боже, чи добре їм там?
Чи посміхались вони,
Коли до себе Ти їх брав?
Пусти мене
Хоч краєчком ока подивитись на них,
Пусти мене,
Я скажу два слова ті, що не встиг.
Пусти мене... Пусти мене...
Пусти!
Відповів мені мудрий Бог
Вічним небом і золотом зірок:
Ти не спіши, слухай, тільки не спіши,
Піднятися до мене встигнеш ти завжди.
Поки ти ще серед людей –
Навчися цінувати кожен новий день,
Навчи людей любити цей світ
Та не тільки себе,
Навчи людей радіти завжди,
Коли сонце встає.
Навчи мене! Навчи мене!
Навчи!
Велике щастя - зустрічати новий день!
Outside the window wept a dull rain,
He told everyone about his trouble,
Pour, pour, pour,
Pour for the two of us,
Let's have a drink for those
Who is not with us here now.
God, are they okay there?
Did they smile
When did you take them in?
Let me go
Even if you look at them out of the corner of your eye,
Let me go
I will say two words that did not have time.
Let me ... Let me ...
Let go!
The wise God answered me
Eternal sky and gold stars:
Don't hurry, listen, just don't hurry,
You will always have time to rise to me.
While you are still among the people -
Learn to appreciate each new day,
Teach people to love this world
And not just myself,
Teach people to always rejoice,
When the sun rises.
Teach me! Teach me!
Teach!
Great happiness - to meet a new day!
