Текст песни Смок НПМ - За мить до катастрофи

Тут одна біда на всіх, та не всім дається,
Щось спокійно живе, щось плаче й рветься.
Мене, мабуть, до чогось середнього віднесли,
Хоча навколо мене хаос і безлад.
Не можу сказати точно що буде завтра,
І що дійсно допоможе - мої дії чи мантра.
Чи летіти чи ні, важко вибирати,
Що казати - ліра чи мати?
Хто вирішує, кому летіти чи падати,
Кому грати на струнах, кому падами.
Кому взагалі що в житті дістається,
Хто в мирі живе, хто постійно б'ється.
Я намагаюсь не йти по тому що зорі показали,
Там де печери я бачу світлі зали.
Там де я падаю, в мене розкриваться крила,
Там де нічого нема, живляча вода хай на мене лила.

Приспів:
Я не слухач а поет, і сам собі вирішую,
Яку сторону визнаватити гіршою.
Я не прочитую, я пишу життя строфи,
Я підіймаюсь за мить до катастрофи.
Я не вірю в те що буде вірогідно,
Я не чаклун і не провидець та це не потрібно,
Де інші бачать золото я бачу торфи,
В момент за мить до катастрофи.

Якщо ці фільми про подорожі у часі,
Що подаються усій довірливій масі,
Дійсно правда, то чому не змінились видіння пророчі,
Чому час так і йде через дні і ночі.
Чому кажуть що історію змінює щось велике,
Бо тоді кожного без винятку називають безликим.
Нам показує історія а ми не сприймаємо.
Ну що казати, маємо що маємо.
Рандомно показуються наші помилки,
Та їх не побачити без розминки.
Ми боїмося самі побачити власне майбутнє,
А даремно, це відчуття незабутнє.

Приспів:
Я не слухач а поет, і сам собі вирішую,
Яку сторону визнаватити гіршою.
Я не прочитую, я пишу життя строфи,
Я підіймаюсь за мить до катастрофи.
Я не вірю в те що буде вірогідно,
Я не чаклун і не провидець та це не потрібно,
Де інші бачать золото я бачу торфи,
В момент за мить до катастрофи.

There is one problem at all, but not all are given,
Something is quiet living, something is crying and torn.
Apparently, I was referred to as something of an average,
Although chaos and clutter around me.
I can't say exactly what will happen tomorrow,
And what really helps is my actions or mantra.
Whether or not to fly is difficult to choose,
What to say - lyre or mother?
Who decides who to fly or fall,
Who plays the strings, who falls.
Who gets what in life,
Who lives in peace, who constantly fights.
I try not to go because the stars showed
Where the caves I see are bright halls.
Where I fall, I have wings open,
Where there is nothing, let the pouring water pour over me.

Refrain:
I'm not a listener but a poet, and I decide for myself
Which side to admit is worse.
I don't read, I write the life of a stanza,
I rise a moment before the disaster.
I do not believe that is likely,
I'm not a sorcerer and a seer and I don't need it
Where others see gold I see peat,
The moment before the crash.

If these films are about time travel,
Served to all the trusting mass,
It is true, why have the visions of the prophets not changed,
Why time goes by day and night.
Why is it that history is changed by something big,
Because then everyone without exception is called faceless.
History shows us and we do not.
Well, what to say, we have what we have.
Randomly showing our mistakes,
But not to see them without warm-up.
We are scared to see our own future,
And in vain, this feeling is unforgettable.

Refrain:
I'm not a listener but a poet, and I decide for myself
Which side to admit is worse.
I don't read, I write the life of a stanza,
I rise a moment before the disaster.
I do not believe that is likely,
I'm not a sorcerer and a seer and I don't need it
Where others see gold I see peat,
The moment before the crash.