Одного туманного ранку,
коли сонце сходить так поволі
Після битви під Крутами
Вмирав її молодший син, мужньо, як воїн
Крізь сльози вона й сьогодні чує його голос
Ма, якщо б прожити знов життя
Якщо б мій шлях не мав кінця
Якщо б вогонь не гас в серцях То я б!
То я би все віддав лише
Щоб обійняти знов тебе
Остання посмішка полинула
та застигла на його обличчі
Життя промайнуло в одну мить перед очима
Немов у дитинстві
Його торкнулися руки матері
У свої останні хвилини він почув її плач
Мій син, якщо б вернути час назад
Якщо б не сльози на очах
Якщо б здолати свій страх То я б!
Я б віддала усе лише
Щоб обійняти знов тебе
Якщо б вернути час назад
Якщо б не сльози на очах
Якщо б здолати свій страх Та
Якщо б прожити знов життя
Якщо б мій шлях не мав кінця
Якщо б вогонь не гас в серцях Нехай!
Сто тисяч років болі ще
Щоб обійняти знов тебе
One foggy morning,
when the sun rises so slowly
After the battle of Kruty
Her youngest son died, bravely as a warrior
Through tears she still hears his voice
Ma, if only to live life again
If only my path had no end
If the fire did not go out in the hearts then I would!
Then I would just give everything
To hug you again
The last smile faded
and froze on his face
Life flashed before my eyes in an instant
As in childhood
His mother's hands touched him
In his last minutes he heard her cry
My son, if only to go back in time
If it weren't for the tears in my eyes
If I overcame my fear then I would!
I would give everything
To hug you again
If you go back in time
If it weren't for the tears in my eyes
If you could overcome your fear Yes
If only to live life again
If only my path had no end
If the fire did not go out in the hearts Let!
One hundred thousand years of pain
To hug you again
