Вже день згоряє за вікном, В куточках вмощуються тіні.
Я помолюся перед сном, Схилю чоло своє уклінно.
За тебе, рідну і святу, Одну жадану і єдину,
Немов черешеньку в цвіту, Мою дружину.
Тобі присвячую пісні, Бо ти і приспів мій і заспів.
І в хмурі дні і в дні ясні І в солов’їно щедрий засвіт.
Нас збереже любов одна, Одна на двох, другій не бути.
На світі все завжди мина, любові бути!
Хвала тобі, встрічаю день, Цілую ніжно твої очі.
Дарую сад своїх пісень, І знов молюся проти ночі.
За тебе, рідну і святу, Одну жадану і єдину,
Немов черешеньку в цвіту, Мою дружину.
Немов черешеньку в цвіту, Мою дружину.
Уже день ожоги за пределами окна, тени встроены в углами.
Я буду молиться перед сном, склон своим мальчиком.
Для вас, родной и святой, один рад и только,
Как будто Кулмук в цвету, моя жена.
Я посвящаю песни, потому что вы простите моего пела.
И в нарумах дней и во времена ясных и в Соливине, щедрый онлайн.
Мы будем держать в одиночку один, один на двоих, не вторых.
В мире все всегда моя, любовь быть!
Хвала тебе, в день, поцелуй нежную глаза.
Дайте саду свои песни и помолитесь снова против ночи.
Для вас, родной и святой, один рад и только,
Как будто Кулмук в цвету, моя жена.
Как будто Кулмук в цвету, моя жена.
