Косили ми сіно,
Та як була негода.
Плакала дівчина,
Ой як була молода.
Плакала дівчина,
Та й на личко змарніла;
Видно по дівчині –
Ой віночка жаліла.
Ой не жаль то віночка
Та як людської речі;
Розсипала коси,
Ой устелила плечі.
Ой косу розчесала
Й усі плечі встелила;
Вона своїй неньці
Ой жалю наробила.
Ой ти, жалю, жалю,
Ой великий печалю,
Що я наробила,
Ой сама я не знаю!
We mowed hay,
But how bad was it.
The girl was crying,
Oh, how young she was.
The girl was crying,
Yes, and on the face she was tired;
Visible to the girl -
Oops, the wreath spared.
Oh no regrets that wreath
But as a human thing;
Spreading braids,
Oops, she settled her shoulders.
Oops the hair was combed
And all shoulders lay flat;
She is her nanny
Oops she made a pity.
Oh, I'm sorry, I'm sorry,
Oh, great sadness,
What I did,
Oh, I don't know!