Пухнастий холод
Зника в обіймах у струмку сльозою,
Спів вітру й небо,
Здається, поряд лиш вони з тобою
Й не можеш ти слова убить,
Що груди ранять нескінченну мить.
Приспів:
Я кохаю тебе,
Я приведу тебе в сон,
З тобою лину в вогонь
Солодкий!
Я кохаю тебе,
Цю вічну мить, що мине,
Коли цілуєш мене,
Коротку!
Ховаєш думку,
Що звідусіль знов вирина до тебе
І слухати тебе
Найбільше зараз любить зблідле небо.
В твоїх очах його уста,
Що знову й знов говорять ці слова,
Ці слова говорять тобі.
Приспів.
Я кохаю тебе!
Приспів.
Я кохаю тебе! Я кохаю тебе!
Я кохаю тебе! Я кохаю тебе!
пушистый холод
Исчезает в объятиях в ручье слезой,
Пение ветра и небо,
Кажется, рядом бы они с тобой
И не можешь ты слова убить,
Что грудь ранят бесконечную минуту.
припев:
Я люблю тебя,
Я приведу тебя в сон,
С тобой лечу в огонь
Сладкий!
Я люблю тебя,
Эту вечную мгновение, что пройдет,
Когда целуешь меня,
Короткую!
Прячешь взгляд,
Отовсюду вновь Вырина к тебе
И слушать тебя
Больше всего сейчас любит бледное небо.
В твоих глазах его уста,
Вновь и вновь говорят эти слова,
Эти слова говорят тебе.
Припев.
Я люблю тебя!
Припев.
Я люблю тебя! Я люблю тебя!
Я люблю тебя! Я люблю тебя!
