Подихом крижаним
Ніч тьмарить надвечір'я,
Птахом весняним
Втрачає сиве пір'я.
Свічку гасить ґазда
Пальцем потрісканим,
Воском розбризканим
В смерть мандрує та.
Мандрами, мандрами
Аж до, аж до Рами.
Рамаварта дзвонами
Б'є, горить іконами.
Мандрами, мандрами
Аж до, аж до Рами.
В прохолодні храми
Свічка йде до матері.
Свіча стікала воском -
Жовтою кровію.
Ґаздо, добродію,
Ген, мандруєм далі!
Доля долілиць лежить,
В мандрах буде жить.
Пізньоосіння нежить
З темних хмар дощить.
Сл. і муз. І. Лузан
дыханием ледяным
Ночь затмевает вечер ,
птицей весенним
Теряет седые перья .
Свечу гасит хозяин
Пальцем потрескавшимся ,
воском разбрызганные
В смерть путешествует и .
Путешествиями , путешествиями
До , до Рамы .
Рамаварта колоколами
Бьет горит иконами.
Путешествиями , путешествиями
До , до Рамы .
В прохладные храмы
Свеча идет к матери.
Свеча стекала воском -
Желтой кровью .
Газдо , сударь,
Ген , путешествуют дальше!
Судьба вниз лежит,
В странствиях будет жить .
позднеосенний насморк
Из темных облаков дожди.
Сл. и муз. И. Лузан
