Текст песни Сопілка - Лісова пісня

***
Лукаш нахиляється до того місця, що показала Доля, знаходить вербову сопілку, що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези. Сідає під посивілим від снігу довгим віттям і крутить в руках сопілочку, часом усміхаючись, як дитина. Легка, біла, прозора постать, що з обличчя нагадує Мавку, з'являється з-за берези і схиляється над Лукашем.

П о с т а т ь М а в к и
Заграй, заграй, дай голос мому серцю!
Воно ж одно лишилося від мене.
Л у к а ш
Се ти?.. Ти упирицею прийшла,
щоб з мене пити кров? Спивай! Спивай!
(Розкриває груди).
Живи моєю кров'ю! Так і треба,
бо я тебе занапастив...
М а в к а
Ні, милий,
ти душу дав мені, як гострий ніж
дає вербовій тихій гілці голос.
Л у к а ш
Я душу дав тобі? А тіло збавив!
Бо що ж тепера з тебе? Тінь! Мара!
(З невимовною тугою дивиться на неї).
М а в к а
О, не журися за тіло!
Ясним вогнем засвітилось воно,
чистим, палючим, як добре вино,
вільними іскрами вгору злетіло.
Легкий, пухкий попілець
ляже, вернувшися, в рідну землицю,
вкупі з водою там зростить вербицю, -
стане початком тоді мій кінець.
Будуть приходити люди,
вбогі й багаті, веселі й сумні,
радощі й тугу нестимуть мені,
їм промовляти душа моя буде.
Я обізвуся до них
шелестом тихим вербової гілки,
голосом ніжним тонкої сопілки,
смутними росами з вітів моїх.
Я їм тоді проспіваю
все, що колись ти для мене співав,
ще як напровесні тут вигравав,
мрії збираючи в гаю...
Грай же, коханий, благаю!

Лукаш починає грати. Спочатку гра його сумна як зимовий вітер, як жаль про щось загублене і незабутнє, але хутко переможний спів кохання покриває тугу. Як міниться музика, так міниться зима навколо: береза шелестить кучерявим листом, весняні гуки озиваються в заквітлім гаю, тьмяний зимовий день зміняється в ясну, місячну весняну ніч. Мавка спалахує раптом давньою красою у зорянім вінці. Лукаш кидається до неї з покликом щастя.

Вітер збиває білий цвіт з дерев. Цвіт лине, лине і закриває закохану пару, далі переходить у густу сніговицю. Коли вона трохи ушухла, видко знов зимовий краєвид, з важким навісом снігу на вітах дерев. Лукаш сидить сам, прихилившись до берези, з сопілкою в руках, очі йому заплющені, на устах застиг щасливий усміх. Він сидить без руху. Сніг шапкою наліг йому на голову, запорошив усю постать і падає, падає без кінця...
[25/VII 1911 р.]

***
Lukas nahilyaєtsya before mіstsya scho showed Win , znahodit Verbovoy sopіlku scho buv throwing , pregnant її to hand i yde on bіlіy galyavі to birch. Sіdaє pid posivіlim od snіgu Dovga vіttyam i sopіlochku twist in the hands , hour usmіhayuchis yak Dytyna . Easy, Bila , Prozora Postal scho s oblichchya nagaduє Mavka , z'yavlyaєtsya s- i for the Berezina skhilyaєtsya over Lukas .

C o s t a t s M and k and
Zagrai , Zagrai , give voice ently insertions !
Well one vono lishilosya od mene .
L in a while w
Se ti ? .. Tee upiritseyu priyshla ,
dwellers s mene PITI shelter ? Take to drink ! Take to drink !
( Rozkrivaє breast) .
Live moєyu krov'yu ! So i require
bo ... I'll zanapastiv
M and to a
Ni , Mili,
ti meni capita giving yak GOSTR nіzh
daє verbovіy tihіy gіltsі voice.
L in a while w
I capita giving tobi ? A tіlo zbaviv !
Bo scho Well now you h ? Shade ! Mara !
( W nevimovnoyu tugoyu marvel at neї ) .
M and to a
Oh, not for zhurisya tіlo !
Yasnim Vaughn zasvіtilos vono ,
Clean, palyuchim yak good wine ,
vіlnimi іskrami vgoru zletіlo .
Lightweight, Puhk popіlets
lyazhe , returning in rіdnu zemlitsy ,
vkupі s water there zrostit verbitsyu -
cob mill todі kіnets 're Mine .
Will prihoditi people
vbogі bagatі th , th sumnі Veseli ,
radoschі th tugu nestimut Meni ,
їm promovlyati bude my soul .
I obіzvusya to them
quiet rustle verbovoї gіlki ,
voice nіzhnim tonkoї sopіlki ,
Troubles dews s vіtіv moїh .
I їm todі prospіvayu
all scho kolis ti mene for spіvav ,
alkaline yak naprovesnі vigravav here ,
Mrii zbirayuchi in Guy ...
Gry same Cohanim , Blagaj !

Lukas pochinaє grata. Spochatku gras Yogo Sumna wintering Viter yak , yak about schos sorry i ruined nezabutnє , ale hutko peremozhny spіv kohannja pokrivaє tugu . Yak mіnitsya Musica so mіnitsya Navkolo winter birch leaf rustle Kucheryavykh , vesnyanі Guki ozivayutsya in zakvіtlіm Guy tmyany wintering day zmіnyaєtsya in Jasna , mіsyachnu vesnyanu nich . Mavka spalahuє Fahmy longtime flaunts at zoryanіm vіntsі . Lukas kidaєtsya to neї s poklikom Happiness .

Viter zbivaє Bilyy Tsvit s trees . Tsvit tench , tench i zakrivaє zakohanu couple DALI move in densely snіgovitsyu . Kohli won ushuhla Troch , vidko znov wintering kraєvid , s vazhkim navіsom snіgu vіtah on trees . Lukas sidit himself prihilivshis to birch, sopіlkoyu s hands , Ochi yomu zaplyuschenі , on the lips caught Schaslyvy usmіh . Vіn sidit without Ruhu . Snіg Hats nalіg yomu head, zaporoshiv usyu Postal i padaє , padaє without kіntsya ...
[ 25/VII 1911 p . ]