Весняний дощ. Вологе божевілля
Охопить скоро всі старі плащі.
Дівча тремтить від холоду, а біля
Її волосся райдуга блищить,
В своїх слідах, лишаючи єдине
Бажання лиш зайти у теплий дім.
Весняний дощ розкрапався невпинно,
А на годиннику таємне сім,
Змиваючи з дахів столітній спокій,
В блакитну свіжість вікна загорне,
Спаде тоді прощаннями на щоки
Дівчині, що у домі вже засне.
2014
Весенний дождь . влажная безумие
Охватит скоро все старые плащи .
Девчонка дрожит от холода , а у
Ее волосы радуга блестит ,
В своих следам , оставляя единственное
Желание лишь зайти в теплый дом .
Весенний дождь розкрапався неустанно ,
А на часах тайное семь ,
Смывая с крыш столетний покой ,
В голубую свежесть окна завернет ,
Придет время прощаниями на щеки
Девушке, в доме уже уснет.
2014
