Віє вітер, віє буйний,
Дуба нагинає,
Сидить козак на могилі
Тай вітру питає.
"Скажи вітре, скажи буйний,
Де козацька доля?
Де фортуна, де надія,
Де слава і воля?"
Йому вітер одвічає,
"Знаю - каже - знаю,
Твоя доля козацькая
В далекому краю.
Твоя доля затоптана
Сірими волами."
Ой сів козак тай заплакав
Гіркими сльозами.
Породила мене мати
В зеленому полі,
Дала мені чорні брови,
Та не дала долі
Vіє vіter , vіє exuberant ,
Oak naginaє ,
Sidit Kozak mogilі
Tai vіtru pitaє .
& quot; Say vіtre tell exuberant ,
De Kozatska share ?
De Fortuna de Nadiya ,
De thank i will ? & Quot;
Yomu vіter odvіchaє ,
& quot; I know - Kazhe - know
Your share Kozatska
At the far edge .
Your share trampled
Sіrimi oxen . & Quot;
Oh sіv Cossack tie crying
Gіrkimi slozami .
Breed Me Mother
The green polі ,
Dala Meni chornі eyebrows
She did not give dolі
