Як чорні птахи на засніженім полі,
Як яблука чорні на білім коні,
Так два кольори є у кожної долі,
І ділимо дні на веселі й сумні.
Той день мені грав на гітарі мажорно,
Коли ти уперше на зустріч прийшла,
А потім та ніч, ну хіба була чорна?!
Вона найсвітліша у світі була.
Приспів:
Біле і чорне, чорне і біле,
Скільки у ночі білих зірок?!
Біле і чорне, чорне і біле:
Дуже несхожі, та завжди удвох.
Здавалось, землі не торкалися ніжки,
І кожний твій крок був не крок, а політ.
Стелили для нас чорно-білі доріжки,
І кликали нас всі дороги Землі.
Той лагідний день залишився священим,
І дивне кохання забуло про час.
Я мріяв, щоб син виріс схожий на мене,
А виросли двоє і схожі на нас.
Припів.
Нам дивляться в слід одинокі каштани,
І тихо лунає закоханий джаз.
Я йду, щоб тебе запросити на танець.
Маестро, ви граєте тільки для нас.
І дивимось ми зачаровано й досі,
Забувши про справи й турботи земні,
Як падає хвилею біле волосся,
Як можна втопитись в очей глибині.
Приспів (2)
Как черные птицы на заснеженном поле,
Как яблоки черные на белом коне,
Так два цвета у каждой доли,
И делим дня на веселые и грустные.
Тот день мне играл на гитаре мажорно,
Когда ты впервые на встречу пришла,
А потом и ночь, ну разве была черная ?!
Она самая в мире была.
припев:
Белое и черное, черное и белое,
Сколько ночью белых звезд ?!
Белое и черное, черное и белое:
Очень непохожие, и всегда вдвоем.
Казалось, земли не касались ножки,
И каждый твой шаг был ни шаг, а полет.
Стелили для нас черно-белые дорожки,
И звали нас все дороги Земле.
Тот мягкий день остался священным,
И странное любви забыл о времени.
Я мечтал, чтобы сын вырос похож на меня,
А выросли двое и похожи на нас.
Припять.
Нам смотрят в след одинокие каштаны,
И тихо раздается влюблен джаз.
Я иду, чтобы тебя пригласить на танец.
Маэстро, вы играете только для нас.
И смотрим мы зачарованно до сих пор,
Забыв о делах и заботах земные,
Как падает волной белые волосы,
Как можно утонуть в глаз глубине.
Припев (2)
