Ми стільки літ з тобою разом, минула юність дивним сном.
І вже осіннім листопадом літа кружляють за вікном.
За все, що я сьогодні маю, за те, що ти в моїм житті,
І за любов, що не згасає, кохана, дякую тобі.
Приспів:
За ті безсонні ночі, за зустрічі й розлуки,
За ту сльозу жіночу твої цілую руки.
За те, що ти чекаєш, в душі загоїш рани,
За те, що все прощаєш, я дякую кохана.
А листопад літа кружляє, чому так мало добрих слів,
Я знову сам себе питаю, в житті тобі я говорив.
В душі ніколи не зів’яне любов дарована мені
І за дітей, моя кохана, безмежно вдячний я тобі.
Мы столько лет с тобой вместе, прошла юность странным сном.
И уже осенним листопадом лета кружат за окном.
За все, что я сегодня имею за то, что ты в моей жизни,
И за любовь, что не угасает, любимая, спасибо тебе.
припев:
За те бессонные ночи, при встрече и разлуки,
Той слезу женскую твои целую руки.
За то, что ты ждешь, в душе залечил раны,
За то, что все прощаешь, я благодарю любимая.
А в ноябре лета кружит, почему так мало хороших слов,
Я снова сам себя спрашиваю, в жизни тебе я говорил.
В душе никогда не увянет любовь дарована мне
И за детей, моя любимая, бесконечно благодарен тебе.
