Заворожи мені, волхве,
Друже сивоусий,
Ти вже серце запечатав,
А я ще боюся.
Боюся ще погорілу
Пустку руйновати,
Боюся ще, мій голубе,
Серце поховати.
Може, вернеться надія
З тією водою
Зцілющою й живущою,
Дрібною сльозою.
Може, вернеться з-за світа
В пустку зимовати,
Хоч всередині обілить
Горілую хату.
І витопить, і нагріє,
І світло засвітить...
Може, ще раз прокинуться
Мої думи-діти.
Може, ще раз помолюся,
З дітками заплачу,
Може, ще раз сонце правди
Хоч крізь сон побачу...
Стань же братом, хоч одури,
Скажи, що робити:
Чи молитись, чи журитись,
Чи тім’я розбити??!
Bewitch me, magi,
Gray-bearded friend,
You have already sealed your heart,
And I'm still afraid.
I'm afraid I'm still burned
Destroy the wasteland,
I'm still afraid, my pigeon,
Bury the heart.
Maybe hope will return
With that water
Healing and living,
A small tear.
Maybe he'll come back from the world
To spend the winter in a wasteland,
Although the inside will turn white
Burning house.
And will melt, and will warm,
And the light will shine ...
Maybe wake up again
My thoughts are children.
Maybe I'll pray again
I will pay with children,
Maybe once again the sun of truth
Though through a dream I will see ...
Become a brother, even if you fool,
Tell me what to do:
Whether to pray or to grieve,
Will the crown break ??!
