1.Не просили, не молила, не стелилася до ніг.
Розправляла доля крила, та й казала мені.
Треба жити, як співати, а співати, наче жить,
Людям душу віддавати, бо інакше болить,
Приспів:
А наша пісня солов’їна, аж до неба лине,
В горі не загине і не чекай.
Все в нас з вами буде, як ми добрі люди,
Тільки ти цю пісню не забувай.
Пісня солов’їна, рідна Україна,
В горі не загине і не чекай.
Все в нас з вами буде, бо ми добрі люди,
Тільки ти цю пісню не забувай.
вступ
2.Як погляну на дорогу, та й нікуди не піду,
Бо немає більш ні в кого соловейка в саду.
Приспів:
1. Не просили, а не молила, а не расстилалась до ног.
Расправляла судьба крылья, и говорила мне.
Надо жить, как петь, а петь, как жить,
Людям душу отдавать, иначе болит,
припев:
А наша песня соловьиная, до неба льется,
В горе не пропадет и не жди.
Все у нас с вами будет, как мы хорошие люди,
Только ты эту песню не забывай.
Песня соловьиный, родная Украина,
В горе не пропадет и не жди.
Все у нас с вами будет, потому что мы хорошие люди,
Только ты эту песню не забывай.
Вступление
2.Как посмотрю на дорогу, и никуда не пойду,
Потому что нет более ни у кого соловья в саду.
припев:
