Сама не подумала, нащо -
Пішла і забувши про літо.
Не вернешся більше нізащо.
Повернеш назад усі квіти...
Літала, не думала в безвісті -
Чекала повернення раю.
Сумними думками тверезості.
П’яніла від чорного чаю.
Ще так далеко до зими і до морозів.
Навіщо спомини сумні, навіщо сльози.
Ще так далеко до весни, або до літа.
І може хтось, але не я...
Подарить квіти.
Жодної битви не виграла -
Кохання з війною зрівнявши.
А ти сама себе із дому вигнала.
У душу нічого не взявши.
Такого чудового літа,
Давно вже у мене не було.
Цілий світ хотів тобі подарити,
А ти його просто не чула.
Я цілий світ хотів тобі подарити,
А ти його просто не чула.
Ще так далеко до зими і до морозів.
Навіщо спомини сумні, навіщо сльози.
Ще так далеко до весни, або до літа.
І може хтось, але не я...
Подарить квіти, подарить квіти,
Подарить квіти, подарить квіти,
Подарить квіти, подарить квіти,
Подарить квіти, ПОДАРИТЬ КВIТИ.
Ще так далеко до зими і до морозів.
Навіщо спомини сумні, навіщо сльози.
Ще так далеко до весни, або до літа.
І може хтось, але не я...
Подарить квіти...
She didn't think why -
Gone and forgetting about summer.
You won't come back for nothing.
You will bring back all the flowers ...
Flying, not thinking in the air -
Waiting for paradise to return.
Sad thoughts of sobriety.
Drunk from black tea.
Still so far to winter and to frost.
Why remember the sad, why the tears.
Yet so far until the spring or the summer.
And maybe someone, but not me ...
Will give flowers.
No battle won -
Love is equalized with war.
And you kicked yourself out of the house.
Taking nothing in the shower.
Such a wonderful summer,
I haven't had it for a long time.
The whole world wanted to give you
And you just didn't hear it.
I wanted to give you the whole world,
And you just didn't hear it.
Still so far to winter and to frost.
Why remember the sad, why the tears.
Yet so far until the spring or the summer.
And maybe someone, but not me ...
Give flowers, give flowers,
Give flowers, give flowers,
Give flowers, give flowers,
Give flowers, GIFT FLOWERS.
Still so far to winter and to frost.
Why remember the sad, why the tears.
Yet so far until the spring or the summer.
And maybe someone, but not me ...
Give flowers ...
