Така її доля... О боже мій милий!
За що ж ти караєш її, молоду?
За те. що так щиро вона полюбила
Козацькії очі?.. Прости сироту!
Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки:
Одна, як та пташка в далекім краю!
Пошли ж ти їй долю - вона молоденька, -
Бо люди чужії її засміють.
Чи винна голубка, що голуба любить?
Чи винен той голуб, що сокіл убив?
Сумує, воркує, білим світом нудить,
Літає, шукає, дума - заблудив.
Така її доля... О боже мій милий!
За що ж ти караєш її, молоду?
За те. що так щиро вона полюбила
Козацькії очі?.. Прости сироту!
Such is her fate ... Oh my dear God!
What are you punishing her for, young woman?
For you. that she fell in love so sincerely
Cossack eyes? .. Forgive the orphan!
Who does she love? Neither father nor mother:
One, like that bird in the far edge!
Send her fate - she is young -
Because strangers will laugh at her.
Is it the dove's fault that the dove loves?
Is the pigeon that killed the falcon guilty?
Bored, cooing, bored by the white world,
He flies, searches, thinks - he got lost.
Such is her fate ... Oh my dear God!
What are you punishing her for, young woman?
For you. that she fell in love so sincerely
Cossack eyes? .. Forgive the orphan!
