Буде нам з тобою що згадати
Буде нам з тобою що згадати
Після довгих збавлених ночей,
Вивчив я далекий звук гарматний,
І тривожний блиск твоїх очей.
Вивчив я далекий звук гарматний,
І тривожний блиск твоїх очей.
Твої очі квіти темносині,
На узбіччі радісних доріг,
Чи зустрінемось з тобою знову
На своїх дорогах бойових.
Чи зустрінемось з тобою знову
На своїх дорогах бойових
Будуть стрільна розриватись глухо
І дрижати в вибухах земля,
Вийдеш ти в ту сторону, послухай
Де в багряних полум'ях поля.
Вийдеш ти в ту сторону, послухай
Де в багряних полум'ях поля.
І почуєш грізну борню волі,
І вкриється кров'ю битий шлях.
Будуть хлопці йти суворочолі
В сіруватих наче ніч рядах.
Будуть хлопці йти суворочолі
В сіруватих наче ніч рядах.
І пройдуть вони безмежним краєм
Крізь руїни сіл дерев і трав.
І напевно ти тоді згадаєш,
Хто любов і мужність поєднав.
І напевно ти тоді згадаєш,
Хто любов і мужність поєднав.
Будет нам с тобой что вспомнить
Будет нам с тобой что вспомнить
После долгих убавлено ночей,
Изучил я далек звук пушечный,
И тревожный блеск твоих глаз.
Изучил я далек звук пушечный,
И тревожный блеск твоих глаз.
Твои глаза цветы темно-синие,
На обочине радостных дорог,
Встретимся с тобой снова
На своих дорогах боевым.
Встретимся с тобой снова
На своих дорогах боевых
Будут Стрельна разрываться глухо
И дрожать в взрывах земля,
Выйдешь ты в ту сторону, послушай
Где в багровых пламени поля.
Выйдешь ты в ту сторону, послушай
Где в багровых пламени поля.
И услышишь грозную брань воли,
И покроется кровью большак.
Будут ребята идти суворочоли
В серых как ночь рядах.
Будут ребята идти суворочоли
В серых как ночь рядах.
И пройдут они безграничным краем
Сквозь руины сел деревьев и трав.
И наверняка ты тогда вспомнишь,
Кто любовь и мужество соединил.
И наверняка ты тогда вспомнишь,
Кто любовь и мужество соединил.
