Під облачком явір похилений,
На нім сідит пташок премилений,
Слуха, мила, як тот пташок співат,
Же з любови нич добре не биват.
Мила моя, ти, спокусо єдна,
Любив я тя не рік, тай не два.
Чи с мі дала зіля ся напити?
Не мож, мила, нияк без тя жити.
Мі ворожка давно ворожила,
Же ня здурит дівка чорнобрива,
Же не буду видів за ньом світа,
Хоц проминут мої млоди літа.
Чи та любов єст од Бога дана?
Чи лем може дяблом підшептана?
Хоч бис не хтів, то мусиш любити.
Хоч бис не хтів, про то маш терпіти.
Під облачком явір зеленіє.
Посмотр, мила, як тот вітер віє.
Може вирве єго з коренями,
Мила моя, што то буде з нами.
Under the cloud the sycamore is inclined,
On it sits a bird pardoned,
Hear, my dear, how that bird sings,
But love is not good.
My dear, you, one temptation,
I loved her not a year, not two.
Did she give me a drink?
I can't live without her, darling.
Mi fortune teller has long been divining,
The black-bearded girl won't fool,
I will not see the world behind him,
Although my young summers will pass.
Is that love given by God?
Can a lem be whispered by the devil?
Even if you don't want to, you have to love.
Although I wouldn't want to, I have to be patient about that.
Under the cloud the sycamore turns green.
Look, darling, how that wind blows.
Can uproot it,
My dear, what will happen to us.
