Так спроквола надходить
Найтемніша на світі ніч...
Так спроквола надходить
Найтемніша на світі ніч...
І заступає одним єдине моє вікно,
І заступає зеленими очима,
Заступає червону потоптану траву,
Що здавалась мені птахом підстреленим.
А той той птах
Ніяк злетіти не міг...
А той той птах
Ніяк злетіти не міг...
Ніч заступає руками всохле дерево,
Ніч заступає вустами палюче сонце,
І заступає розважливими словами
Якусь дуже сумну мелодію.
Я вже нічого
Крім тої ночі не бачу...
Я вже нічого
Крім тої ночі не бачу...
Та тільки чую, як десь далеко-далеко,
Поза її руками, поза її вустами, поза її очима
Раптом залопоче крилами
Червона трава.
Довго літає над нами...
Довго літає над нами...
Довго літає над нами...
Довго літає над нами...
Так спроквола надходить
Найтемніша на світі ніч...
Так что перемещение прибывает
Самая темная в мире ночь ...
Так что перемещение прибывает
Самая темная в мире ночь ...
И выйти в одно одно окно,
И побуждает зеленые глаза,
Приходит красная тонущая трава,
Это казалось мне птицей выстрел.
И эта птица
Вы не могли улететь ...
И эта птица
Вы не могли улететь ...
Ночь поставляется с руками в дереве,
Ночь приходит в кондитерское солнце,
И продолжается с разумными словами
Некоторые очень грустные мелодии.
Я уже ничего
В дополнение к ночи не вижу ...
Я уже ничего
В дополнение к ночи не вижу ...
И просто слышу, что так далеко,
За руками, за ее рот, за пределами глаз
Внезапно приклеен крыльями
Красная трава.
Долго летать над нами ...
Долго летать над нами ...
Долго летать над нами ...
Долго летать над нами ...
Так что перемещение прибывает
Самая темная в мире ночь ...
